Імчыць дзікае паляванне…
Нам слід бути обережними, коментуючи події у Білорусі. Щоб не нашкодити.
Бо всякі аналогії та порівняння з Україною – безсенсові. Скажімо, у комуністичних концтаборах практично не було білорусів, зате багато було українців, литовців і грузин. Ви думаєте, це не впливає сьогодні?!
Безглузді порівняння Лукашенка з Януковичем – так, їхній глава є диктатором, на його руках смерті багатьох опозиціонерів, які пропали безслідно. До речі, в Януковича цього не було – він і Тягнибоку руку потискував, а не саджав. А вбивали Кравченка, Чорновола, Ґонґадзе – при Кучмі. Зрештою, Лукашенко створив рівень добробуту, про який Янукович і не думав. Так, ціною загравань з Росією, але треба визнати, що живуть білоруси матеріально непогано. І це, погодьтеся, також впливає на рівень протестів: ви помітили, що протестують в основному молоді люди? Помітили, що вони крутять Цоя «Мы хотим перемен!», а не Лявона Вольського?! Ви можете уявити на нашому Майдані пісні Цоя, Висоцького чи інших метропольних співаків?!
Звісно, і Ціхановська – не лідер. Он як швидко вона стала зливати протести, заявивши на другий день після виборів про свою і своєї команди непідтримку вулиці. Зрештою, її прив’язка до російських спецслужб стає все більш очевидною… Власне, і символ протестів, якого на фото тягнуть амаповці по асфальту – фотографувався з Захарченком на окупованому росіянами Донбасі…
Проте білоруси вийшли на протест не за Ціхановську, а проти грубих і нахабних фальсифікацій, яким є маса доказів. Як і українці у 2004 році вийшли не стільки за Ющенка, скільки проти фальсифікацій. Просто українцям повезло, що в нас в той час був Ющенко, який став лідером. Ціхановська лідером не є. Лідера у білорусів взагалі нема. Як і нема моральних авторитетів – Васіль Биков давно помер, радянських політв’язнів зразка Левка Лук’яненка у них і не було, а Зенон Пазьняк – в глибокій і давній, аж до забуття, еміграції.
Проте бути байдужими українці до подій у Білорусі не можуть, навіть пам’ятаючи байдужість білорусів під час наших майданів. Адже це наш сусід, це майбутній ланцюг Балто- Чорноморського союзу, який дасть нам безпеку і, до речі, закриє ситу і збайдужілу Европу від агресивної Московії- Росії, яка на грані розпаду – а відтак непередбачувана.
Отже, маємо бути насторожі, бачачи, як, говорячи словами Владзіміра Караткевіча в його знаменитому романі «Дике полювання короля Стаха», «хаваючыся наполову в тумане, імчыць над змрочнай зямлёй дзікае паляванне». Білоруси ще мають зрозуміти, що мчить воно з Росії, а Лукашенко – лише один із тих полювальників…
Василь ЧЕПУРНИЙ
Бо всякі аналогії та порівняння з Україною – безсенсові. Скажімо, у комуністичних концтаборах практично не було білорусів, зате багато було українців, литовців і грузин. Ви думаєте, це не впливає сьогодні?!
Безглузді порівняння Лукашенка з Януковичем – так, їхній глава є диктатором, на його руках смерті багатьох опозиціонерів, які пропали безслідно. До речі, в Януковича цього не було – він і Тягнибоку руку потискував, а не саджав. А вбивали Кравченка, Чорновола, Ґонґадзе – при Кучмі. Зрештою, Лукашенко створив рівень добробуту, про який Янукович і не думав. Так, ціною загравань з Росією, але треба визнати, що живуть білоруси матеріально непогано. І це, погодьтеся, також впливає на рівень протестів: ви помітили, що протестують в основному молоді люди? Помітили, що вони крутять Цоя «Мы хотим перемен!», а не Лявона Вольського?! Ви можете уявити на нашому Майдані пісні Цоя, Висоцького чи інших метропольних співаків?!
Звісно, і Ціхановська – не лідер. Он як швидко вона стала зливати протести, заявивши на другий день після виборів про свою і своєї команди непідтримку вулиці. Зрештою, її прив’язка до російських спецслужб стає все більш очевидною… Власне, і символ протестів, якого на фото тягнуть амаповці по асфальту – фотографувався з Захарченком на окупованому росіянами Донбасі…
Проте білоруси вийшли на протест не за Ціхановську, а проти грубих і нахабних фальсифікацій, яким є маса доказів. Як і українці у 2004 році вийшли не стільки за Ющенка, скільки проти фальсифікацій. Просто українцям повезло, що в нас в той час був Ющенко, який став лідером. Ціхановська лідером не є. Лідера у білорусів взагалі нема. Як і нема моральних авторитетів – Васіль Биков давно помер, радянських політв’язнів зразка Левка Лук’яненка у них і не було, а Зенон Пазьняк – в глибокій і давній, аж до забуття, еміграції.
Проте бути байдужими українці до подій у Білорусі не можуть, навіть пам’ятаючи байдужість білорусів під час наших майданів. Адже це наш сусід, це майбутній ланцюг Балто- Чорноморського союзу, який дасть нам безпеку і, до речі, закриє ситу і збайдужілу Европу від агресивної Московії- Росії, яка на грані розпаду – а відтак непередбачувана.
Отже, маємо бути насторожі, бачачи, як, говорячи словами Владзіміра Караткевіча в його знаменитому романі «Дике полювання короля Стаха», «хаваючыся наполову в тумане, імчыць над змрочнай зямлёй дзікае паляванне». Білоруси ще мають зрозуміти, що мчить воно з Росії, а Лукашенко – лише один із тих полювальників…
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |