Гав-гав!!!

Днями віртуалом пролетіла радісна звістка про те, що сусідня Росія відмовляється від переведення годинникових стрілок. Український уряд одразу почав чухати потилиці, а чи не зробити й нам так? Бо що ж воно тоді вийде з різницею в часі між нашими державами, якщо все залишити по-старому… Адже «І ми, Химко, люди!»

Одразу вже й медикам дали слово і вони злагоджено хором кажуть: «Так! Так! Для організму дуже погано, коли переводять годинники!» Раніше, упродовж багатьох років, сором’язливі репліки медиків, які подекуди в пресі траплялися, до уваги не бралися, бо «команди згори не було».

Що буде далі? Побачимо. Але схильність до мавпування може мати й інші наслідки. Приміром, у Росії з’явилася ще одна новація. У місті Астрахань місцева адміністрація розмістила замовлення на надання послуг з ліквідації бездоглядних тварин на 2011 рік, повідомляє популярний в Мережі Журнал Другого.

Згідно з технічним завданням повинні бути спіймані і знищені паралізуючим препаратом 16 500 тварин. Зазвичай, у таких випадках, ловці бездомних псів не обтяжують себе і беруть всіх, хто потрапляє під руку. Тим більше, що план спущений солідний, а освоїти 5465941 рублів і 20 копійок доведеться в будь-якому випадку. Щось вкрадуть, звичайно, за традицією, а й песикам спуску не дадуть. Так що, бережіть своїх вухатих і хвостатих - за ними скоро прийдуть.

Не менше семи бригад, як зазначено в супроводжуючих замовлення документах, будуть виробляти відлов у 4-х районах міста: Кіровському, Совєтському, Ленінському та Трусовську.

Чернігів також останнім часом потерпає від зграй нічийних собак. Але у нас поки що з цим явищем борються двома способами.

Спосіб 1-й, демократичний. Він включає проведення акцій по збиранню підписів і воланням до громадськості та влади з проханнями : «Та робіть же що-небудь!»

Спосіб 2-й, жорстокий. У парках по бездомних собаках вже стріляють з пневматики…

Інеса ФТОМОВА

На цьому літньому фото: бездомний Бобер (у нього ще є кілька імен) багаторічний улюбленець жителів кількох центральних кварталів Чернігова. Кумедний. Розумний. Дуже добрий. Нічий. Його підгодовують жінки й діти.

Влітку я бачила, як він лежав на піщаній доріжці між будинками. Лежав там, де не повинен був би лежати. І лежав так, як собаки не лежать – витягнувшись струною. І я раптом збагнула: старий Бобер гріє живіт, бо живіт болить...

За своє довге життя навряд чи він харчувався хоч колись нормально. Так, як харчуються більш щасливі породисті собаки. Тому, мабуть, і проблеми з животом. Так само із задоволенням Бобер лежав під час спеки на гарячих кам'яних східцях біля культурно-мистецького центру «Інтермеццо». Народ весело сміявся: «Який розумний пес – до книгарні прийшов!» А Бобер явно вигрівав живіт і йому було байдуже до книжок.

Я бачила його вчора. Живий! Біг діловито морозяним ранком (а зовнішній термометр за моїм вікном показував -20! ), серйозно обнюхуючи кожен горбок під снігом – раптом тут їжа…

Фото автора