Галичани досі не люблять Франка?
Звісно, це випадковість - книгу Романа Горака - біографію Івана Франка "Бажав я для скованих волі..." дочитав якраз в річницю смерті Франка.
Важливіше інше - мені часто здається, що галичани Франка не люблять. Так було і за його життя. Можна багато згадувати і про його участь у виборах, коли галицькі селяни за ковбасу продалися, коли не допустили Франка поляки вкупі з галичанами до професорування у Львівському унііверситеті, коли його ганили то за уявне безбожництво, то за критику Куліша, то за критику наслідувачів музики Бортнянського, то за оте "Не люблю русинів..." - та, власне, все життя Франко йшов проти течії. Бо критикував галичан через "тісноворість, боязливість, байдужність до всяких смілих поривів і заскорузлість у своїм тіснім кружку" (Франко).
Навіть дружину Франка Ольгу галичани так і не признали своєю, бо "москалька" - з Києва. Оно Павлик зневажливо її називав не Франковою, як би годилося, а зневажливо Франчихою...
Недарма, коли з Харкова (тобто з підросійської України) втік до Львова (підавстрійської України) Гнат Хоткевич, то його погляд зі сторони на становище Франка в галицькім суспільстві був сумним: " Франкові минуло пів віку в сьому році, а суспільність говорить: "А! Ще живе? Ну, то й добре". Так само як начальству Шліссельбурга ходило лиш о те, щоби в'язень жив. Як він живе, чи знаходиться на межі божевілля, чи лежить на смертному ліжку - то його не обходило. Факт, що живе - і досить". Хто не знає, підказую - Шліссельбург то в російській імперії одна з найстрашніших була тюрем...
...Отож думаю, що галичани й тепер не люблять Франка. Адже скільки їх не було у київській владі, а жоден не спромігся поставити в Києві пам'ятник Франкові. Взявся за це тільки чернігівський кобзар, до речі, член чернігівської "Просвіти" Василь Нечепа. Правда, для проформи поставив очільником комітету галичанина Павличка, який також не рухався за все своє довге життя в Києві щодо пошанування Франка...
Проте, коли так думаю про галичан - згадую в'їзд у село Хмелівку Богородчанського району Івано- Франківщини. Там емігрант поставив стелу зі словами Франка, яка закликає кожного свідомого українця пам'ятати, що "на тобі міліонів стан стоїть"...
Василь ЧЕПУРНИЙ
Важливіше інше - мені часто здається, що галичани Франка не люблять. Так було і за його життя. Можна багато згадувати і про його участь у виборах, коли галицькі селяни за ковбасу продалися, коли не допустили Франка поляки вкупі з галичанами до професорування у Львівському унііверситеті, коли його ганили то за уявне безбожництво, то за критику Куліша, то за критику наслідувачів музики Бортнянського, то за оте "Не люблю русинів..." - та, власне, все життя Франко йшов проти течії. Бо критикував галичан через "тісноворість, боязливість, байдужність до всяких смілих поривів і заскорузлість у своїм тіснім кружку" (Франко).
Навіть дружину Франка Ольгу галичани так і не признали своєю, бо "москалька" - з Києва. Оно Павлик зневажливо її називав не Франковою, як би годилося, а зневажливо Франчихою...
Недарма, коли з Харкова (тобто з підросійської України) втік до Львова (підавстрійської України) Гнат Хоткевич, то його погляд зі сторони на становище Франка в галицькім суспільстві був сумним: " Франкові минуло пів віку в сьому році, а суспільність говорить: "А! Ще живе? Ну, то й добре". Так само як начальству Шліссельбурга ходило лиш о те, щоби в'язень жив. Як він живе, чи знаходиться на межі божевілля, чи лежить на смертному ліжку - то його не обходило. Факт, що живе - і досить". Хто не знає, підказую - Шліссельбург то в російській імперії одна з найстрашніших була тюрем...
...Отож думаю, що галичани й тепер не люблять Франка. Адже скільки їх не було у київській владі, а жоден не спромігся поставити в Києві пам'ятник Франкові. Взявся за це тільки чернігівський кобзар, до речі, член чернігівської "Просвіти" Василь Нечепа. Правда, для проформи поставив очільником комітету галичанина Павличка, який також не рухався за все своє довге життя в Києві щодо пошанування Франка...
Проте, коли так думаю про галичан - згадую в'їзд у село Хмелівку Богородчанського району Івано- Франківщини. Там емігрант поставив стелу зі словами Франка, яка закликає кожного свідомого українця пам'ятати, що "на тобі міліонів стан стоїть"...
Василь ЧЕПУРНИЙ
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |