Фіно-угорський спротив Росії: умови союзництва в боротьбі
18 липня 2024 року мав нагоду брати участь у круглому столі на тему: «Фіно-угорський спротив Росії: боротьба без союзників?» організованому Укрінформом (ГР “Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки”) та Громадським рухом Ліга Вільних націй
У своєму виступі зазначив: «Варто усвідомити, що від висліду війни в Україні залежить майбутнє поневолених Росією народів, включно до їх фізичного виживання, але не менше від того, наскільки поневолені Росією народи будуть здатні нав’язувати боротьбу російському колоніалізму залежить і можливість нашої перемоги.
Відтак Україна має брати лідерство щодо збереження ідентичності, підтримки права на самовизначення та зрештою обіцянки визнання у випадку проголошення незалежних державностей поневолених росією народів.
При цьому Україна має заявити про безумовну підтримку (бажано на закодавчому рівні) національно-визвольних змагань усіх без винятку поневолених народів до моменту повного здобуття свободи усіма поневоленими росією народами не залежно від політичної конʼюнктури та геополітичних змін.
Зі свого боку наш підхід до союзництва є простим: ми підтримуємо ті народи та рухи та їх представників, які підтримують нашу боротьбу; нейтрально ставимось до тих, хто не зайняв жодної позиції та вороже до представників поневолених народів, хто став колаборантам російських імперіалістів та добровільно бере участь чи підтримує війну проти України.
Україна усіляко підтримуючи національно -визвольні рухи чекає і від них активних дій. Україна допомагатиме і сприятиме, але справа національного визволення - це рішення і дії самих поневолених народів.
Наразі варто було б публічно оголосити перелік усіх поневолених народів, право яких на ідентичність та самовизначення підтримуватиме Україна.
Меню союзницьких дій має бути широке і індивідуально пристосоване до реального стану і прагнень поневолених народів. Одним ми гарантуємо підтримку у збереженні мови, літератури, історії, захисту їхніх національних та громадянських прав, іншим (хто готовий) створення та підготовку мілітарних утворень.
Це союзництва матиме шанс, якщо сторони не вичікуватимуть як завершиться російсько-українське протистояння, не намагатимуться утилітарно використати один одного, а предметно діятимуть».
Учасники круглого столу обговорили наступні теми: Теми для обговорення:
* «Русский мир» vs. фіно-угорський світ. Від колоніалізму до деколонізації.
* Навіщо Москва поспішає асимілювати фінно-угорські та інші народи?
* Фіно-угри РФ і споріднені незалежні держави (Угорщина, Фінляндія, Естонія)
* Всесвітній чи Всеросійський: що відбувається із Конгресом фінно-угорських народів?
* Україна та фіно-угорський простір. Чи стане Ніжин культурною столицею фінно-угорського світу у 2026 році?
У заході взяли участь: Сиресь Боляєнь - головний старійшина народу ерзя (Інязор); Олександр Самойленко - ректор Ніжинського державного університету; Максим Майоров - співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Ростислав Мартинюк - тележурналіст, продюсер, фінно-угорист; Денис Ковальов - засновник Центру дослідження Фінляндії, керівник Українського центру фінно-угористики ім. Анатолія Рябова; Олівер Лооде - керівник «Уралік Центр»; Юрій Сиротюк - директор Українських студій стратегічних досліджень; Ольга Волянюк - аналітик Центру досліджень безпекового середовища «Прометей»; Олена Кутирьова - учасниця Конгресу Ліги Вільних Націй; Артем Рижиков - військовослужбовець, керівник студії «Ерзя фільм»; Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан».
Юрій СИРОТЮК
У своєму виступі зазначив: «Варто усвідомити, що від висліду війни в Україні залежить майбутнє поневолених Росією народів, включно до їх фізичного виживання, але не менше від того, наскільки поневолені Росією народи будуть здатні нав’язувати боротьбу російському колоніалізму залежить і можливість нашої перемоги.
Відтак Україна має брати лідерство щодо збереження ідентичності, підтримки права на самовизначення та зрештою обіцянки визнання у випадку проголошення незалежних державностей поневолених росією народів.
При цьому Україна має заявити про безумовну підтримку (бажано на закодавчому рівні) національно-визвольних змагань усіх без винятку поневолених народів до моменту повного здобуття свободи усіма поневоленими росією народами не залежно від політичної конʼюнктури та геополітичних змін.
Зі свого боку наш підхід до союзництва є простим: ми підтримуємо ті народи та рухи та їх представників, які підтримують нашу боротьбу; нейтрально ставимось до тих, хто не зайняв жодної позиції та вороже до представників поневолених народів, хто став колаборантам російських імперіалістів та добровільно бере участь чи підтримує війну проти України.
Україна усіляко підтримуючи національно -визвольні рухи чекає і від них активних дій. Україна допомагатиме і сприятиме, але справа національного визволення - це рішення і дії самих поневолених народів.
Наразі варто було б публічно оголосити перелік усіх поневолених народів, право яких на ідентичність та самовизначення підтримуватиме Україна.
Меню союзницьких дій має бути широке і індивідуально пристосоване до реального стану і прагнень поневолених народів. Одним ми гарантуємо підтримку у збереженні мови, літератури, історії, захисту їхніх національних та громадянських прав, іншим (хто готовий) створення та підготовку мілітарних утворень.
Це союзництва матиме шанс, якщо сторони не вичікуватимуть як завершиться російсько-українське протистояння, не намагатимуться утилітарно використати один одного, а предметно діятимуть».
Учасники круглого столу обговорили наступні теми: Теми для обговорення:
* «Русский мир» vs. фіно-угорський світ. Від колоніалізму до деколонізації.
* Навіщо Москва поспішає асимілювати фінно-угорські та інші народи?
* Фіно-угри РФ і споріднені незалежні держави (Угорщина, Фінляндія, Естонія)
* Всесвітній чи Всеросійський: що відбувається із Конгресом фінно-угорських народів?
* Україна та фіно-угорський простір. Чи стане Ніжин культурною столицею фінно-угорського світу у 2026 році?
У заході взяли участь: Сиресь Боляєнь - головний старійшина народу ерзя (Інязор); Олександр Самойленко - ректор Ніжинського державного університету; Максим Майоров - співробітник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Ростислав Мартинюк - тележурналіст, продюсер, фінно-угорист; Денис Ковальов - засновник Центру дослідження Фінляндії, керівник Українського центру фінно-угористики ім. Анатолія Рябова; Олівер Лооде - керівник «Уралік Центр»; Юрій Сиротюк - директор Українських студій стратегічних досліджень; Ольга Волянюк - аналітик Центру досліджень безпекового середовища «Прометей»; Олена Кутирьова - учасниця Конгресу Ліги Вільних Націй; Артем Рижиков - військовослужбовець, керівник студії «Ерзя фільм»; Дмитро Левусь - співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», директор ЦСД «Український меридіан».
Юрій СИРОТЮК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |