Два ювілеї «Просвіти»
150 років виповнилося від часу заснування всеукраїнського Товариства «Просвіта» - до цього часу чи не найвпливовішого культурно-освітнього громадського об’єднання українців та 30 років з часу відновлення «Просвіти» у Чернігові.. Ювілеям товариства був присвячений тематичний вечір, який зібрав у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм представників чернігівської громади, просвітян області, творчу інтелігенцію, науковців.
За словами режисера та ведучого ювілейної програми — заслуженого діяча мистецтв України, мистецтвознавця Олега Васюти, у самій її назві закладений глибокий зміст – «Провісник духовного єднання України». Олег Васюта розповів про передумови створення Товариства «Просвіта», основні етапи його формування, ідеологію, побудовану на ідеях революційної «Весни народів» 1848-49 років. Темою окремої розмови стали особистості, які визначили засадничі принципи діяльності товариства — Степан Качала, отець Йосип Заячківський, перший очільник «Просвіти» Анатоль Вахняний, Іван Франко, Михайло Грушевський. Йшлося і про чернігівську історію просвітянського руху у ХІХ — на початку ХХ століття, пов’язаного з такими іменами як Леонід Глібов, Борис Грінченко, Ілля Шраг, Михайло Коцюбинський.
Новітня історія Товариства «Просвіта» розпочалася у 1989 році зі створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка з подальшою його реорганізацією у сучасну «Просвіту». На думку почесного голови Чернігівської обласної організації «Просвіти», власкора «Голосу України» Василя Чепурного, саме орієнтація на українське слово і сподвигло відродження українського національного духу. «Чернігівська «Просвіта» - це українська церква, бо перші її громади створювалися саме на зібраннях «Просвіти», - каже пан Василь. – Це українська освіта, бо ми починали в умовах, коли у Чернігові була одна-єдина українська школа; українізація шкіл була непростою справою – просвітяни збирали батьків, агітували. Чернігівська «Просвіта» - це українська культура, українська преса, українська книга…»
Музичною основою тематичного вечора став виступ капели бандуристів ім. О.Вересая обласного філармонійного центру (художній керівник і головний диригент — заслужена артистка України Раїса Борщ, головний хормейстер — заслужений працівник культури України Микола Борщ). У виконанні артистів капели прозвучали твори Євгена Адамцевича, Миколи Лисенка, Андрія Зименка, Анатолія Кос-Анатольського, Левка Ревуцького, Олександра Білаша на вірші Івана Франка, Леоніда Глібова, Василя Симоненка, Тараса Шевченка, Олександра Олеся. І, звичайно, на ювілеї чернігівської «Просвіти» не могла не прозвучати славнозвісна «Козачка» у виконанні лауреата всеукраїнських і міжнародних конкурсів Тетяни Олійник.
Потужним фіналом ювілейного вечора стало виконання своєрідного духовного гімну України — твору Миколи Лисенка на слова Олександра Кониського «Боже Великий, Єдиний».
Олександр СОЛОМАХА
На фото: виступає поетеса, авторка слів пісні "Козачка" Надія Галковська на фоні капели бандуристів імені Остапа Вересая "Голос України"
За словами режисера та ведучого ювілейної програми — заслуженого діяча мистецтв України, мистецтвознавця Олега Васюти, у самій її назві закладений глибокий зміст – «Провісник духовного єднання України». Олег Васюта розповів про передумови створення Товариства «Просвіта», основні етапи його формування, ідеологію, побудовану на ідеях революційної «Весни народів» 1848-49 років. Темою окремої розмови стали особистості, які визначили засадничі принципи діяльності товариства — Степан Качала, отець Йосип Заячківський, перший очільник «Просвіти» Анатоль Вахняний, Іван Франко, Михайло Грушевський. Йшлося і про чернігівську історію просвітянського руху у ХІХ — на початку ХХ століття, пов’язаного з такими іменами як Леонід Глібов, Борис Грінченко, Ілля Шраг, Михайло Коцюбинський.
Новітня історія Товариства «Просвіта» розпочалася у 1989 році зі створення Товариства української мови імені Тараса Шевченка з подальшою його реорганізацією у сучасну «Просвіту». На думку почесного голови Чернігівської обласної організації «Просвіти», власкора «Голосу України» Василя Чепурного, саме орієнтація на українське слово і сподвигло відродження українського національного духу. «Чернігівська «Просвіта» - це українська церква, бо перші її громади створювалися саме на зібраннях «Просвіти», - каже пан Василь. – Це українська освіта, бо ми починали в умовах, коли у Чернігові була одна-єдина українська школа; українізація шкіл була непростою справою – просвітяни збирали батьків, агітували. Чернігівська «Просвіта» - це українська культура, українська преса, українська книга…»
Музичною основою тематичного вечора став виступ капели бандуристів ім. О.Вересая обласного філармонійного центру (художній керівник і головний диригент — заслужена артистка України Раїса Борщ, головний хормейстер — заслужений працівник культури України Микола Борщ). У виконанні артистів капели прозвучали твори Євгена Адамцевича, Миколи Лисенка, Андрія Зименка, Анатолія Кос-Анатольського, Левка Ревуцького, Олександра Білаша на вірші Івана Франка, Леоніда Глібова, Василя Симоненка, Тараса Шевченка, Олександра Олеся. І, звичайно, на ювілеї чернігівської «Просвіти» не могла не прозвучати славнозвісна «Козачка» у виконанні лауреата всеукраїнських і міжнародних конкурсів Тетяни Олійник.
Потужним фіналом ювілейного вечора стало виконання своєрідного духовного гімну України — твору Миколи Лисенка на слова Олександра Кониського «Боже Великий, Єдиний».
Олександр СОЛОМАХА
На фото: виступає поетеса, авторка слів пісні "Козачка" Надія Галковська на фоні капели бандуристів імені Остапа Вересая "Голос України"
| Читайте також |
| Коментарі (0) |