реклама партнерів:
Головна › Новини › ЕКОНОМІКА

ЗСУ системно побивають ресурсну базу Ерефії

Україна за два тижні вивела з ладу всі п’ять найбільших нафтопереробних заводів Росії, скоротивши переробні потужності агресора на 30%, а в ніч на 15 листопада комбінованим ударом спалила ключову нафтохімію "СІБУРу" за 1 220 кілометрів від кордону, перерізала логістику сухопутного коридору до Криму під Таганрогом і підірвала склад авіаційних ракет на військовому аеродромі "Ахтубінськ".

Ці події демонструють перехід Збройних сил України від точкових диверсій до системного виснаження паливно-енергетичного, логістичного та оборонного комплексів Російської Федерації. Після 30 жовтня 2026 року, коли анонсоване Дональдом Трампом "енергетичне перемир’я" так і не набуло чинності, інтенсивність ударів різко зросла. За підрахунками видання The Moscow Times, протягом чотирнадцяти днів під вогонь потрапили абсолютно всі п’ять найбільших нафтопереробних підприємств Росії: Афіпський НПЗ (6 листопада), Саратовський НПЗ (7 листопада), Кірішський НПЗ (9 листопада), Омський НПЗ (11 листопада) та Волгоградський НПЗ (у ніч на 13 листопада).

Найбільш показовим за глибиною руйнувань технологічного циклу став масований удар у ніч на 13 листопада по Волгоградському НПЗ "ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка". Це підприємство потужністю близько 15 мільйонів тонн нафти на рік виробляє приблизно 5% усього російського бензину і є базовим постачальником пального для південного угруповання військ РФ. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, на об’єкті уражено чотири установки первинної переробки нафти - АВТ-1, АВТ-3, АВТ-5 та АВТ-6, а також установку гідроочищення, зливно-наливну естакаду та шість резервуарів об’ємом по 2 000 кубічних метрів кожен, що становить 12 000 кубічних метрів сумарного обсягу зберігання. Незалежний OSINT-аналіз супутникових знімків, оприлюднений 14 листопада, верифікував знищення всіх шести резервуарів, зафіксував критичні структурні пошкодження та сліди масштабного горіння на установках гідроочищення і сповільненого коксування, руйнування цехів із виробництва мастильних матеріалів та полімерів, а також прямі влучання по полях сонячних панелей заводу. Водночас дані Генштабу про ураження "технічних трубопроводів" у відкритих OSINT-публікаціях поки не мають візуального підтвердження. Ураження установок первинної переробки та гідроочищення означає зупинку випуску товарного пального стандартів Євро-5, оскільки без гідроочищення нафтопродукти містять надлишок сірки і непридатні для сучасної військової та цивільної техніки.
Наступний комбінований наліт у ніч на 15 листопада був розрахований на одночасне ураження трьох різних рівнів російського воєнно-промислового комплексу: глибокого тилового виробництва полімерів і каучуків, прифронтової транспортної інфраструктури та військової авіації.

Першим за стратегічною вагою об’єктом став нафтохімічний гігант ПАТ "Нижньокамськнефтехім" у Республіці Татарстан, розташований на відстані близько 1 220 кілометрів від державного кордону України. Атака розпочалася вдосвіта: мер Нижньокамська Радмір Бєляєв оголошував про роботу протиповітряної оборони о 04:16 та 06:04, а режим безпілотної загрози було запроваджено одразу у восьми містах республіки. Верифікація відеозаписів очевидців моніторинговими каналами ASTRA та Supernova+, зіставлена з даними супутникового моніторингу пожеж NASA (вивченими виданням "Медіазона"), підтверджує масштабне займання на території ПАТ "Нижньокамськнефтехім". Це підприємство є флагманом холдингу "СІБУР" і найбільшим у Росії виробником синтетичних каучуків та пластиків із обсягом випуску 3 мільйони тонн продукції за 2025 рік.

Синтетичні каучуки є критичною сировиною для виробництва шин військової техніки, авіаційних шасі, ущільнювачів та компонентів ракетного палива. Повідомлень про нові влучання по сусідніх заводах "ТАІФ-НК" та "Танеко" (який був уражений раніше, 13 вересня) 15 листопада не зафіксовано. У самому Нижньокамську один із безпілотників влучив у багатоквартирний житловий будинок, проте бойова частина не здетонувала, мешканців евакуювали до пунктів тимчасового розміщення на базі дитсадка № 68 та Казанського інноваційного університету (КІУ), після чого повернули до квартир. На місце інциденту виїжджав глава Татарстану Рустам Мінніханов, а енергокомпанія "Татэнерго" до 20:00 вимушено відключала гаряче водопостачання через збої у тепломережі. Хоча мерія приховала дані про поранених, міністр охорони здоров’я Татарстану Альмір Абашев підтвердив госпіталізацію трьох осіб у стані середньої тяжкості, а уральське видання Uralpress повідомило про шістьох постраждалих загалом по республіці.

Другим критичним напрямком атаки 15 листопада стала прифронтова залізнична та автомобільна логістика в Ростовській області, через яку здійснюється постачання окупаційних військ на півдні України. Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар відзвітував про нібито знищення близько 50 БПЛА над Таганрогом, Ростовом-на-Дону та сімома районами області, однак реальні наслідки змусили главу адміністрації Таганрога Світлану Камбулову о 09:00 за московським часом запровадити у місті локальний режим надзвичайної ситуації. Удари вивели з ладу дві ключові електропідстанції. На тяговій підстанції, що живить залізницю, відкритого горіння не виникло, проте знеструмлення контактної мережі на перегоні від станції Таганрог-Пасажирський до станції Михайлівка повністю зупинило рух поїздів. На другій трансформаторній підстанції в міському кварталі Шубін виникла масштабна пожежа. Офіційна влада підтвердила загибель головного інженера електропідстанції та поранення п’ятьох цивільних осіб (четверо з яких, троє чоловіків і жінка, потрапили під уламки в автомобілях на трасі й АЗС). Паралельно на 64-му кілометрі федеральної траси Р-280 "Новоросія" в Неклинівському районі було пошкоджено дорожнє полотно шляхопроводу над залізничними коліями та п’ять цивільних автомобілів, через що рух автотранспорту перекрили з організацією об’їзду через Таганрог і село Покровське. З урахуванням попередніх атак 8 та 11 листопада на міст через річку Міус на 97-му кілометрі тієї ж траси Р-280, а також оприлюднених кадрів пошкодження Мелентьєвського моста, простежується чітка тактика ЗСУ з послідовного перерізання залізничних і автомобільних артерій сухопутного коридору до Криму.

Третім напрямком комбінованого удару 15 листопада стало безпосереднє знищення авіаційного та безпілотного потенціалу РФ. В Астраханській області, на відстані близько 650 кілометрів від лінії фронту, уражено військовий аеродром "Ахтубінськ", де базується 929-й Державний льотно-випробувальний центр імені Чкалова та дислокуються фронтові бомбардувальники Су-34. Моніторинговий ресурс Exilenova+ зафіксував на об’єкті щонайменше 30 вибухів із тривалою вторинною детонацією. Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ураження аеродрому "Ахтубінськ", вказавши на потужний вибух складу авіаційних ракет, а також відзвітував про успішний удар по російському дронопорту "Цимбулова" в Орловській області, звідки запускаються ударні БПЛА по території України. Попередні OSINT-оцінки результатів удару по "Ахтубінську" свідчать про знищення рухомого радіовисотоміра ПРВ-13, ураження місць стоянки бойових літаків та детонацію боєкомплекту керованих авіаційних ракет або зенітних ракетних комплексів ППО.

Сукупний ефект цієї кампанії переводить паливну та бюджетну ситуацію в Росії з фази керованих труднощів у фазу структурної деградації. За оцінкою агентства Reuters, до середини листопада українські удари скоротили російські потужності з переробки нафти приблизно на 30%, розвиваючи успіх вересневої кампанії, коли ГУР МО України фіксувало виведення з ладу 15 із 38 основних НПЗ та зниження виробництва ще на 12 заводах. Якщо під час літньої кризи 2026 року, коли переробка в травні впала до 16-річного мінімуму у 4,58 мільйона барелів на добу, бензин подорожчав на 28–34%, дизель на 43%, а дефіцит охопив 25 регіонів, уряд РФ зміг загасити пожежу забороною експорту пального та ручним перерозподілом резервів, то в листопаді 2026 року інструменти компенсації вичерпалися. Попри засекречування Кремлем офіційної статистики переробки й експорту нафтопродуктів, жорсткі обмеження на відпуск пального на АЗС (ліміти 30–50 літрів бензину та 200 літрів дизелю в одні руки, заборона продажу в каністри) повернулися щонайменше у шість–сім регіонів: Бурятію, Забайкальський і Красноярський краї, а також Новосибірську, Нижегородську, Архангельську та Пензенську області. Енергетичний аналітик Сергій Вакуленко констатує, що в листопаді пройдено межу переростання локальних збоїв у системну кризу, а збереження періодичності нальотів раз на два–три тижні сформує для російської економіки нову, незворотну реальність фізичного дефіциту пального.

Фізичне руйнування нафтопереробки прямо обвалює державні фінанси РФ. За попередньою оцінкою Міністерства фінансів РФ, дефіцит федерального бюджету за січень–жовтень 2026 року досяг 5,234 трильйона рублів (63,36 мільярда доларів США або 2,3% ВВП). Цей показник уже на 38% перевищує річний плановий ліміт у 3,786 трильйона рублів і майже на третину гірший за результат аналогічного періоду 2025 року (3,942 трильйона рублів). При загальних доходах бюджету в 33,176 трильйона рублів (+10,8%) і видатках у 38,410 трильйона рублів (+13,4%), ненафтогазові надходження вдалося збільшити на 19,1% лише за рахунок підвищення ставки ПДВ до 22%, тоді як нафтогазові доходи обвалилися на 14,1% - до 78 мільярдів доларів. Прогнозний дефіцит за підсумками 2026 року становить 3,2% ВВП (близько 89 мільярдів доларів), а схвалені урядом 12 листопада поправки до трирічного бюджету закладають на 2027 рік доходи на рівні 43,3 трильйона рублів, видатки - 48,7 трильйона рублів та дефіцит у 5,4 трильйона рублів (2,2% ВВП).

Системний характер збитків від українських атак публічно визнало навіть фінансове керівництво країни-агресора. Голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна під час виступу в Держдумі минулого тижня прямо пов’язала відмову регулятора знижувати ключову ставку у вересні та жовтні з українськими ударами по НПЗ, промислових підприємствах, центрах обробки даних та логістичних хабах, які фізично обмежують виробничі можливості економіки та розганяють інфляцію на тлі зростання податків, тарифів і утилізаційного збору. Паралельно економіка входить у фазу стагнації та скорочення зайнятості: економіст Наталя Зубаревич оцінює зростання ВВП на 2027 рік на рівні 0,5% при падінні темпів зростання реальних доходів населення в першому півріччі 2026 року до 1,2% (проти 7,7% роком раніше). Глава Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) Олександр Шохін 14 листопада офіційно попередив про неминуче зростання безробіття у 2027 році. За даними опитування РСПП (опублікованого The Moscow Times), 40% російських компаній уже ріжуть витрати на персонал (зростання майже вдвічі за три місяці), 28,1% готують звільнення, 20% урізають зарплати та соцпакети, а 17,5% переводять працівників на неповну зайнятість і неоплачувані відпустки. Дослідження рекрутингової компанії Ward Howell (опубліковане РБК 12 листопада) підтверджує, що половина великих корпорацій РФ проводить скорочення штату на 10–20%, причому вперше під хвилю звільнень потрапили навіть підприємства, які формально демонструють зростання виручки.

Таким чином, воєнна кампанія України восени 2026 року досягла точки стратегічної синергії: виведення з ладу 30% нафтопереробки, знищення нафтохімічної бази "СІБУРу", перерізання залізничних і мостових переходів до Криму та підрив арсеналів авіаційних ракет створюють ефект доміно. Російська економіка втрачає здатність одночасно фінансувати війну, підтримувати макроекономічну стабільність і забезпечувати внутрішній ринок пальним, а збереження поточного темпу українських ударів робить цей колапс незворотним.

Ігор САВЧУК



Теги:дрони, НПЗ, Ігор Савчук, російсько - українська війна


Читайте також






Коментарі (0)
avatar