Дружба, корова і міст через Удай —

Щосуботи у Варві вирують велелюдні базари. Вони, звичайно, не можуть зрівнятися за колоритом зі знаменитим Сорочинським ярмарком, описаним Миколою Гоголем, але й на них краму стільки, що «хоч би в кишені було рублів і з тридцять, то й тоді б не закупив усього». А ось 12 лютого з базаром успішно витримала конкуренцію і перемогла в змаганні центральна площа райцентру. Саме на ній розгорнулося дійство з нагоди десятиріччя «Дружби-Нової».

На імпровізованій сцені перед входом до районного будинку культури органічно поєдналися елементи щирого іскрометного українського гумору і серйозні офіційні виступи представників сіл району, в яких обробляють родючі українські чорноземи представники компанії-ювіляра. Говорити ж керівникам сільських громад було про що, адже завдяки «Дружбі-Новій» на їхніх територіях проведено за останнє десятиліття стільки радикальних соціальних змін, про які раніше і не мріяли.

У центрі площі відбувалося менш офіційне, але більш динамічне і захоплююче дійство, в якому брали участь і молоді, і зовсім юні друзі-супротивники. Хлопці, які наче перемахнули в сьогодення, позначене стартом другого десятиліття третього тисячоліття, з часів козаччини, змагалися в цілком прийнятному для козаків перетягуванні каната… Праворуч, якщо стояти лицем до будинку культури, з вантажівки оголошувалися результати безпрограшної лотереї, в якій можна було виграти море веселих дрібниць, серед яких були і предмети домашнього побуту, і пляшки ігристих напоїв, і різноманітне збіжжя, і живність.

Хтось, отримавши виграш, тут же відкорковував пляшку шампанського, хтось бідкався, у чому ж доправити додому вигране порося, адже не взяв (бо ж на виграш не сподівався) мішка. А всі разом чекали, кому ж дістанеться головний приз — породиста корова…

Дочекалися! Корову довелося доставляти із Варви за десяток кілометрів до другого за величиною населеного пункту району — Журавки — працівникові СТОВ «Дружба-Нова» Юрію Дуднику. «Корова зосталася в сім’ї», — пожартував хтось із присутніх. А таки так, адже «Дружба-Нова» — то справді дружна сім’я, членами якої є півтори тисячі трудівників з різних сіл більше десятка районів Чернігівської і Сумської областей. Але про це присутні на святі змогли довідатися вже на його офіційній частині у залі будинку культури.

На тлі яскравого напису «Дружба-Нова» — десять років успіху» проходило урочисте нагородження кращих із кращих, лунали пісні у виконанні знаних на всю державу виконавців і талановитих представників місцевої художньої самодіяльності. Але перед цим була розповідь про успіхи ювіляра. І тут організатори, чиї зусилля вміло і зовні непомітно координував заступник генерального директора фірми Микола Гайдай, показали присутнім, що йдеться не про звичайну компанію, а про лідера загальнонаціонального масштабу. Навіть у самій формі подачі необхідних у таких випадках відомостей. Ніхто не виголошував довгої доповіді, яка попри всю промовистість фактів реально ризикувала б перетворитися на втомливу формальність.

Натомість розгорнутий екран протягом кільканадцяти хвилин мовою кінокадрів, що доповнювалися інформаційно насиченим звуковим синхроном, розповів про те, що «Дружба-Нова», заснована 2001 року, зуміла перетворитися за досить короткий час на одне з найбільш інвестиційно привабливих підприємств країни, маючи валове річне виробництво продукції більш як у 260 мільйонів гривень, а середня врожайність зернових у ньому складає 52 центнери з гектара.

Дипломи, грамоти, кубки, що прикрашають центральний офіс товариства у Варві, — безпристрасне свідчення здобутків колективу товариства. Про це коротко, але вагомо сказав у вітальному слові на урочистих зборах генеральний директор «Дружби-Нової» Сергій Гайдай. На цьому наголошували у вітальних промовах перший заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Станістав Прокопенко та перший заступник голови обласної ради Іван Коробка, ділові партнери товариства з Києва, Чернігова, керівники району.

Олександр ОЛІЙНИК

Повністю стаття надрукована в газеті "Сіверщина" за 17 лютого.