Довкілля Чернігівщини: найбільше шкодить ТЕЦ
У 2012 році від підприємств, взятих на облік Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, у повітряний басейн надійшло 46 тис. т забруднюючих речовин (на 8 % менше, ніж у 2011 році та майже у 2 рази менше порівняно з 1990 роком). Із загальної кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 16 тис. т та 30 т. Крім цих речовин в атмосферу надійшло 1,9 млн. т діоксиду вуглецю (на 4 % менше, ніж у 2011 році), який також впливає на зміну клімату. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на квадратний кілометр території області склала 1,4 т забруднюючих речовин, а на одну особу — 42 кг. Проте в містах щільність викидів значно перевищила середній рівень по області. У м. Чернігів обсяги викидів у розрахунку на 1 кв. км були більшими в 191 раз, у м. Ніжин — в 17 разів, у м. Прилуки — в 12 разів. Майже половина викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел припадає на м. Чернігів.
Серед регіонів України за обсягами викидів Чернігівська область займає 12 місце. Більше двох третин викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел припадає на Донецьку, Дніпропетровську та Луганську області.
У 2012 році на підприємствах та в домогосподарствах Чернігівської області утворилося 741 тис. т відходів І–ІV класів небезпеки. Із них 740 тис. т належить до ІV класу небезпеки — це відходи виробництва харчових продуктів та напоїв, відходи діяльності установ громадського харчування, комунальні відходи та інші.
Протягом 2012 року з Чернігівської області вивезено 289 т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які несуть загрозу забруднення природних об’єктів, і на кінець року в області їх залишилося 157 т.
Станом на 1 січня 2013 року в спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств Чернігівської області накопичено 9724 тис. т відходів І–ІV класів небезпеки, з них майже 2 тис. т належать до І класу небезпеки. Переважна більшість відходів І класу зберігається на території м. Чернігова.
У середньому на 1 кв. км території області на початку 2013 року зберігалося 305 т відходів І–ІV класів небезпеки, у розрахунку на одного жителя — 9 т.
У скарбниці заповідників Чернігівської області збереглося чимало рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України. На заповідних територіях охороняються плаун річний, підсніжник звичайний, лілія лісова, сон розкритий, гніздівка звичайна та інші види рослин, занесені до переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення.
Фауну парків представляють 67 видів тварин, серед них: лелека чорний, дятел білоспинний, нетопир середземноморський, лунь лучна, крячок малий, горностай та інші. Під охороною знаходяться 10 видів рослинних угрупувань, які занесені до Зеленої книги України, з них 5 — рідкісні, 2 — типові рослинні угрупування та 3 — такі, що перебувають під загрозою зникнення.
На утримання природно-заповідного фонду Чернігівської області у 2012р. витрачено 7174 тис. грн., у т. ч за рахунок Державного бюджету — 5584 тис. грн.
У 2012 році мисливський фонд Чернігівської області налічував 5 видів копитних тварин (13 тис. голів), 13 — хутрових звірів (71 тис. штук), 11 — пернатої дичини (838 тис. штук). Зокрема, у мисливських угіддях області мешкали 905 лосів, 485 оленів, 8 тис. козуль, 4 тис. кабанів, 41 тис. зайців, 12 тис. ондатр, 6 тис. бобрів, по 3 тис. лисиць та куниць, майже 2 тис. єнотовидних собак, по 1 тис. білок, борсуків та норок, 301 тис. качок, по 115 тис. перепілок та куликів, 8,5 тис. куріпок тощо. Окремі мешканці мисливських угідь (борсуки, видри, норки, рисі) занесені до Червоної книги України.
У 2012 році кількість копитних тварин порівняно з 2011 роком дещо зменшилася (на 186 голів, або на 1 %), хутрових звірів та пернатої дичини — збільшилася відповідно на 1 тис. та 14 тис. (на 2 %).
Право ведення мисливського господарства із загальною площею угідь 2755 тис. га надано 54 господарствам області. Серед основних користувачів мисливських угідь — недержавні підприємства, які використовують 91 % їх площі.
На охорону, відтворення, облік диких тварин та впорядкування мисливських угідь витрачено 3,7 млн. грн. Окупність ведення мисливського господарства становила 68 %.
У 2012 році в мисливських господарствах налічувалося 10 розплідників зі штучного розведення копитних тварин для розселення, в яких утримувались олені благородні, лані, муфлони та кабани. Загальне поголів’я мисливських тварин у розплідниках збільшилося за рік на 12 % і становило 297 голів.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |