«Дальше мы сами...»?

За незалежність України боролися «буржуазні націоналісти» та дисиденти.

Але коли вона була проголошена 1991 р. - виявилося, що для дуже багатьох це лише нова назва для УРСР. Де спадок «буржуазних націоналістів» та дисидентів - зайвий.

Приблизно так доволі широке коло осіб (тобто не двоє-троє) уявляли собі створення єдиної Помісної Церкви - щоби в той чи інший спосіб на неї було перелицьовано Московський Патріархат в Україні, а спадок тих, хто десятиліттями боровся за автокефалію, а не проти неї, був відкинений і похований. «Вы боролись за автокефалию? Ок, отдыхайте. Дальше мы сами».

У світлі цього простого факту значно легше розуміти причинно-наслідковий зв’язок у низки подій, вчинків та коментарів.

Якщо є ЩИРЕ бажання РАЗОМ розбудовувати єдину Церкву - праці вистачить для всіх і нагороду, в дусі притчі про найнятих робітників у винограднику, з яких одні працювали весь день, а інші лише годину, однак усі отримали однаково по динарію - від Бога та історії отримають усі.

Якщо ж ні - впевнений, що Серцевидець Бог і для таких має задум в Своєму Промислі про Церкву.

Архієпископ ЄВСТРАТІЙ (ЗОРЯ)