Чому Корольов ненавидів золото?
Манія Путіна – до 30 грудня 2022 року, сторіччя від дня утворення Радянського Союзу, відновити СРСР. Саме тому активізувалися деструктивні дії у Придністров’ї, через що московити провели каральну операцію у Казахстані, де-факто влаштували аншлюс Білорусі та нахабно зазіхають на Україну. За великим рахунком Путін перейшов до спроби здійснити вигадану ним збочену місію – відновлення СРСР. Хоче зіграти роль того, хто відродить імперію зла.
Тому звертаюся до «п’ятої колони» в Україні: подивіться на долю Сергія Корольова – батька совєцького космосу, совєцької ракетної індустрії. Що з ним було та що з ним зробили!? Якщо хтось думає, що СРСР – то ковбаса по 2.20, то він дуже помиляється. СРСР – це ГУЛАГ, табірна зона, черги за продуктами, і, перепрошую, марші на перше травня. І талони на їжу – те, на що зараз натякає блазень.
Пишаюся тим, що Сергій Корольов – титан, який вивів людство в космос – мій земляк. Сьогодні виповнюється 115 років від дня його народження. Космічних рекордів Корольова – потомка українського козацького роду – досі ніхто не перевершив: перший політ людини в космос, перший вихід людини у відкритий космос, перший штучний супутник Землі, перший запуск міжконтинентальної ракети, перші у світі балістична ракета Р-7 та ракета-носій «Восток», перші космічні апарати «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», штучні супутники Землі «Електрон», «Молнія» та «Космос»…
Завдяки Корольову в космосі уперше прозвучала українська пісня. «Дивлюсь я на небо» – заспівав на орбіті космонавт-українець Павло Попович улюблений твір свого Генерального конструктора, ім’я якого в СРСР було не прийнято навіть називати.
Попри величезні досягнення Сергій Корольов усе своє життя залишався людиною-невидимкою у застінках великого совєцького концтабору – ГУЛАГу. Табір на Колимі, робота у конструкторському бюро за колючим дротом, переламані кадебістами кінцівки… На Колимі, в копальні Мальдяк, легендарний конструктор більш ніж по вісім годин на добу возив із кар’єра золотоносний пісок. Над ним знущалися злочинці та вертухаї. Врешті він захворів на цингу… і дивом вижив. Відтоді зненавидів золото. Видатного українця повністю реабілітували аж у 1957 році.
Доля Сергія Корольова – яскравий приклад для роздумів: яким насправді був Совєтський союз? А замислитися конче потрібно тій частині нашого суспільства, яку зачепила інформаційно-нав’язувана Московією ностальгія за СРСР. Маємо високо цінувати наших видатних земляків та радіти, що українська земля народжує Героїв. А головне – пам’ятати: система, яку хоче реанімувати Путін, робила все, аби знищити цих українських самородків. І тому звертаємося до «какая разніца» та «п’ятої колони»: не думайте, що ви «пропетляєте»! Давайте берегти і відстоювати вільну Україну – нашу найбільшу цінність!
Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ
Тому звертаюся до «п’ятої колони» в Україні: подивіться на долю Сергія Корольова – батька совєцького космосу, совєцької ракетної індустрії. Що з ним було та що з ним зробили!? Якщо хтось думає, що СРСР – то ковбаса по 2.20, то він дуже помиляється. СРСР – це ГУЛАГ, табірна зона, черги за продуктами, і, перепрошую, марші на перше травня. І талони на їжу – те, на що зараз натякає блазень.
Пишаюся тим, що Сергій Корольов – титан, який вивів людство в космос – мій земляк. Сьогодні виповнюється 115 років від дня його народження. Космічних рекордів Корольова – потомка українського козацького роду – досі ніхто не перевершив: перший політ людини в космос, перший вихід людини у відкритий космос, перший штучний супутник Землі, перший запуск міжконтинентальної ракети, перші у світі балістична ракета Р-7 та ракета-носій «Восток», перші космічні апарати «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», штучні супутники Землі «Електрон», «Молнія» та «Космос»…
Завдяки Корольову в космосі уперше прозвучала українська пісня. «Дивлюсь я на небо» – заспівав на орбіті космонавт-українець Павло Попович улюблений твір свого Генерального конструктора, ім’я якого в СРСР було не прийнято навіть називати.
Попри величезні досягнення Сергій Корольов усе своє життя залишався людиною-невидимкою у застінках великого совєцького концтабору – ГУЛАГу. Табір на Колимі, робота у конструкторському бюро за колючим дротом, переламані кадебістами кінцівки… На Колимі, в копальні Мальдяк, легендарний конструктор більш ніж по вісім годин на добу возив із кар’єра золотоносний пісок. Над ним знущалися злочинці та вертухаї. Врешті він захворів на цингу… і дивом вижив. Відтоді зненавидів золото. Видатного українця повністю реабілітували аж у 1957 році.
Доля Сергія Корольова – яскравий приклад для роздумів: яким насправді був Совєтський союз? А замислитися конче потрібно тій частині нашого суспільства, яку зачепила інформаційно-нав’язувана Московією ностальгія за СРСР. Маємо високо цінувати наших видатних земляків та радіти, що українська земля народжує Героїв. А головне – пам’ятати: система, яку хоче реанімувати Путін, робила все, аби знищити цих українських самородків. І тому звертаємося до «какая разніца» та «п’ятої колони»: не думайте, що ви «пропетляєте»! Давайте берегти і відстоювати вільну Україну – нашу найбільшу цінність!
Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |