Чи не перейменувати шосе Менахема Бегіна в Тель- Авіві7
Посол Ізраїлю заявив, що він проти того, щоб стадіон у Тернополі назвали іменем Романа Шухевича.
Уявляю собі, що посол України в Ізраїлі обурюється, що шосе в Тель-Авіві назване іменем Менахема Бегіна. Точніше, не уявляю. Бо це маразм. Але чому посол іноземної держави вважає, що має вказувати нам, кого в себе вдома вважати героями — не ясно.
Так от, про Менахема Бегіна. Це він на фото. Майже наш земляк, родом з Брест-Литовська. Лідер бойової організації Іргун.
З точки зору британської адміністрації Палестини - особливо небезпечний злочинець, керівник жорсткого терористичного угрупування, яке організувало десятки терактів. Навіть раз підривало готель.
Вбивало солдат британської армії під час Другої світової війни, в той час, коли ця армія воювала з гітлерівською Німеччиною.
Араби теж були дуже злі на Бегіна. Не важко зрозуміти, що причина полягала у трохи різних поглядах на те, держава якого народу має існувати в Палестині. Встиг Бегін повоювати проти німців і посидіти в совєцькому концтаборі як "британський шпигун".
Така складна біографія пояснюється просто - Менахем Бегін мав єдину мету в житті - створення незалежного Ізраїлю. І боровся за здійснення цієї мети усіма можливими методами.
Боротьба виявилась успішною - і Бегін став прем'єр-міністром Ізраїлю. Навіть отримав Нобелівську премію миру. А зараз в Тель-Авіві існує шосе Менахема Бегіна.
Роман Шухевич теж боровся проти усіх окупантів України усіма можливими методами. Він теж мав головну мету свого життя - створення незалежної України. Окупанти та їх нащадки досі вважають його "терористом".
Роман Шухевич загинув в бою з окупантами. Йому не вдалося дожити до здійснення своєї мрії - постання української держави. Якби склалося по-іншому, Шухевич цілком міг стати прем'єр-міністром незалежної України. Може навіть і Нобелівським лауреатом.
Але так само як давно є шосе Менахема Бегіна в Тель-Авіві, є і проспект Романа Шухевича в Києві. І стадіон в Тернополі віднедавна.
Бо є незалежна Україна, за яку боровся і за яку загинув Шухевич. І є право кожного народу шанувати своїх героїв.
Андрій ІЛЛЄНКО
Уявляю собі, що посол України в Ізраїлі обурюється, що шосе в Тель-Авіві назване іменем Менахема Бегіна. Точніше, не уявляю. Бо це маразм. Але чому посол іноземної держави вважає, що має вказувати нам, кого в себе вдома вважати героями — не ясно.
Так от, про Менахема Бегіна. Це він на фото. Майже наш земляк, родом з Брест-Литовська. Лідер бойової організації Іргун.
З точки зору британської адміністрації Палестини - особливо небезпечний злочинець, керівник жорсткого терористичного угрупування, яке організувало десятки терактів. Навіть раз підривало готель.
Вбивало солдат британської армії під час Другої світової війни, в той час, коли ця армія воювала з гітлерівською Німеччиною.
Араби теж були дуже злі на Бегіна. Не важко зрозуміти, що причина полягала у трохи різних поглядах на те, держава якого народу має існувати в Палестині. Встиг Бегін повоювати проти німців і посидіти в совєцькому концтаборі як "британський шпигун".
Така складна біографія пояснюється просто - Менахем Бегін мав єдину мету в житті - створення незалежного Ізраїлю. І боровся за здійснення цієї мети усіма можливими методами.
Боротьба виявилась успішною - і Бегін став прем'єр-міністром Ізраїлю. Навіть отримав Нобелівську премію миру. А зараз в Тель-Авіві існує шосе Менахема Бегіна.
Роман Шухевич теж боровся проти усіх окупантів України усіма можливими методами. Він теж мав головну мету свого життя - створення незалежної України. Окупанти та їх нащадки досі вважають його "терористом".
Роман Шухевич загинув в бою з окупантами. Йому не вдалося дожити до здійснення своєї мрії - постання української держави. Якби склалося по-іншому, Шухевич цілком міг стати прем'єр-міністром незалежної України. Може навіть і Нобелівським лауреатом.
Але так само як давно є шосе Менахема Бегіна в Тель-Авіві, є і проспект Романа Шухевича в Києві. І стадіон в Тернополі віднедавна.
Бо є незалежна Україна, за яку боровся і за яку загинув Шухевич. І є право кожного народу шанувати своїх героїв.
Андрій ІЛЛЄНКО
Читайте також |
Коментарі (0) |