Чи місце Бернесу у Ніжині?
Керівник благодійного фонду "Ніжен", член правління обласного товариства "Просвіта" іменів Т.Шевченка Микола Шкурко звернувся з відкритим листом до ніжинського міського голови:
" З інформації, розміщеної на сайті міськради, ми довідались, що 16 червня сесія міської ради узгодила "питання, що вимагають рішення підготувати земельну ділянку для відкриття пам'ятника Марку Бернесу".
Відповідно до постанови КМУ від 3 листопада 2010р. №996 таке рішення повинно прийматися після проведення консультацій з громадськістю за участі громадської ради при виконавчому комітеті Ніжинської міської ради.
Оскільки громадська рада не утворена, тому прийняття рішення про відкриття пам'ятника є порушенням чинного порядку.
Одночасно, хочемо запропонувати зняти це питання з розгляду взагалі.
На це є такі аргументи.
На сайті міськради розміщена біографічна довідка про М. Бернеса, де сказано: "21 ве- ресня 2011 року минає 100 років з дня народження Марка Бернеса, народного артиста Росії, який в 30-60-ті роки XX ст. створив у кіно та на естраді образ сучасника – простого трудівника, розумного, впевненого у собі, ініціативного, винахідливого та наполегливого, життєрадісного, відкритого світу та людям. Таким Бернес був сам. Цими рисами, такими необхідними та актуальними в ті часи, актор завойовував чисельних прихильників на Батьківщині та далеко за її межами, а також у рідному Ніжині".
Наведене свідчить, що М. Бернес був співцем тоталітарної епохи, а тому йому не може бути місця в одному ряду з Т. Шевченком, М. Гоголем, М. Заньковецькою — діячами національної і світової культури, пам'ятники яким споруджено у Ніжині.
Адже, "Наполегливе впровадження в сучасну українську реальність атрибутів радянського минулого — в той час, коли в кожній українській сім`ї можуть розповісти про трагічні сторони радянської історії — масові репресії, депортації народів, голодомори й геноциди, - щонайменше блюзнірство." (газета "День", №107, 22 червня 2011 р., стор. 4 коментар Гульнари Бекірової, історика, до статті "Про червоний прапор, (не) перемогу та "кашу" в головах")."
" З інформації, розміщеної на сайті міськради, ми довідались, що 16 червня сесія міської ради узгодила "питання, що вимагають рішення підготувати земельну ділянку для відкриття пам'ятника Марку Бернесу".
Відповідно до постанови КМУ від 3 листопада 2010р. №996 таке рішення повинно прийматися після проведення консультацій з громадськістю за участі громадської ради при виконавчому комітеті Ніжинської міської ради.
Оскільки громадська рада не утворена, тому прийняття рішення про відкриття пам'ятника є порушенням чинного порядку.
Одночасно, хочемо запропонувати зняти це питання з розгляду взагалі.
На це є такі аргументи.
На сайті міськради розміщена біографічна довідка про М. Бернеса, де сказано: "21 ве- ресня 2011 року минає 100 років з дня народження Марка Бернеса, народного артиста Росії, який в 30-60-ті роки XX ст. створив у кіно та на естраді образ сучасника – простого трудівника, розумного, впевненого у собі, ініціативного, винахідливого та наполегливого, життєрадісного, відкритого світу та людям. Таким Бернес був сам. Цими рисами, такими необхідними та актуальними в ті часи, актор завойовував чисельних прихильників на Батьківщині та далеко за її межами, а також у рідному Ніжині".
Наведене свідчить, що М. Бернес був співцем тоталітарної епохи, а тому йому не може бути місця в одному ряду з Т. Шевченком, М. Гоголем, М. Заньковецькою — діячами національної і світової культури, пам'ятники яким споруджено у Ніжині.
Адже, "Наполегливе впровадження в сучасну українську реальність атрибутів радянського минулого — в той час, коли в кожній українській сім`ї можуть розповісти про трагічні сторони радянської історії — масові репресії, депортації народів, голодомори й геноциди, - щонайменше блюзнірство." (газета "День", №107, 22 червня 2011 р., стор. 4 коментар Гульнари Бекірової, історика, до статті "Про червоний прапор, (не) перемогу та "кашу" в головах")."
Читайте також |
Коментарі (1) |
| |