«Чернігів стародавній» про провісників духовної єдності України
«Провісники духовної єдності України» — під такою назвою 20 січня у приміщенні Колегіуму Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» проведено музейну зустріч.
«Наша акція присвячена Дню Соборності України та 105-й річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки. Це перший захід нового просвітницького проєкту «Чернігів стародавній запрошує». Його присвячено відзначенню 900-річчя від часу першої писемної згадки про Борисоглібський собор Чернігова — пам’ятки архітектури національного значення», — підкреслила Олена Ванжула, заступниця генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
За пропозицією Сергія Бутка, представника Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять кіборгів — захисників Донецького аеропорту, всіх борців за соборність і незалежність та сучасних Захисників України, жертв російського терористичного акту в м. Дніпро, всіх, хто загинув від терору російських загарбників та аварії в м. Бровари.
«Символічно, що ми з вами проводимо захід саме в день вшанування пам’яті загиблих кіборгів — захисників Донецького аеропорту. Це один із наочних символів Соборності України. Так само як згадуємо Героїв України: старшого лейтенанта Максима Білоконя з Сумщини та Олексія Сенюка з Буковини (Чернівецька область), які 27 лютого 2022 року здійснили героїчні подвиги і віддали своє життя за незалежність та соборність України під час оборони Чернігова. Всі сучасні Захисники України є гідними нащадками Української державності початку XX століття, Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки та боротьби за неї. Важливо також пам’ятати і про рухівців та всіх патріотів, які в 1989-1991 роках боролися і вибороли відновлення незалежності соборної України. Серед них варто згадати і тих, хто зараз серед нас у цьому залі: рухівців Сергія Соломаху, громадського діяча, та Сергія Чернякова, вченого секретаря заповідника «Чернігів стародавній». Також нагадаю, що в 2003-2006 роках генеральним директором цього заповідника був Валерій Сарана, лідер Чернігівської крайової організації Руху у період боротьби за відновлення незалежності і соборності України», — наголосив Сергій Бутко.
«Серед провісників духовної єдності України важливу роль зіграли в історії України чернігівський князь Давид Святославич, князював у Чернігові у 1097-1123 роках, та гетьман України Іван Мазепа у 1687-1709 роках», — зазначив у доповіді на тему «Провісники духовної єдності України» Андрій Глухенький, завідувач відділу наукового дослідження печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Він привернув увагу учасників заходу до важливості діяльності у Чернігові українських культурних організацій — «Товариства, кохаючих рідну мову» у 1860-1866 рр. за участі Леоніда Глібова і Опанаса Марковича та Чернігівської «Просвіти» у 1906-1911 рр. за участі Михайла Коцюбинського та Іллі Шрага. Розповів про маловідому сторінку історії — діяльність релігійної громади Української автокефальної православної церкви у Чернігові у 1920-1930-х роках.
«До речі, російський імперіалізм у вигляді комуністичного тоталітарного режиму, як потім і російська п’ята колона в незалежній Україні, всіма засобами намагалися стерти з пам’яті українців, що у 1920-х роках Борисоглібський собор був кафедральним храмом Чернігівської єпархії УАПЦ за часів архієпископа Чернігівщини Івана Павловського. Отже, всі згадані та незгадані осередки українства на Чернігівщині були невід’ємною складовою духовної боротьби за незалежність і соборність України», — підсумував доповідач.
«Акт Злуки 1919 року — унікальна й неординарна подія української історії. Вперше за багато століть ми отримали змогу з’єднати воєдино всі українські регіони. І 104 роки тому люди не просто вийшли на Софійський майдан у Києві, але й провели велику попередню організаційну роботу — зафіксували наміри у передвступному договорі у Фастові 1 грудня 1918 року, провели вибори до Трудового конгресу і наступного дня після урочистостей у Києві, 23 січня український парламент ратифікував Злуку. Тож соборність України — це певний наш феномен, свідчення незламності українського духу. І чудова ілюстрація того, що тільки разом ми можемо здолати будь-якого ворога», — підкреслив Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Під час проведення просвітницького заходу був організований збір коштів на підтримку Збройних Сил України.
Чернігівська обласна рада відзначила подяками за багаторічну сумлінну працю, активну громадську діяльність, вагомий внесок у розбудову Української державності та з нагоди Дня Соборності України: громадських активістів Бориса Домоцького, Андрія Глухенького, Сергія Соломаху та Володимира Мороза — голову Чернігівського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Учасники заходу на Валу біля пам’ятника Іванові Мазепі утворили символічне коло єдності та сфотографувалися на згадку про відзначення Дня Соборності України та 105-й річниці проголошення незалежності УНР.
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України
«Наша акція присвячена Дню Соборності України та 105-й річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки. Це перший захід нового просвітницького проєкту «Чернігів стародавній запрошує». Його присвячено відзначенню 900-річчя від часу першої писемної згадки про Борисоглібський собор Чернігова — пам’ятки архітектури національного значення», — підкреслила Олена Ванжула, заступниця генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
За пропозицією Сергія Бутка, представника Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять кіборгів — захисників Донецького аеропорту, всіх борців за соборність і незалежність та сучасних Захисників України, жертв російського терористичного акту в м. Дніпро, всіх, хто загинув від терору російських загарбників та аварії в м. Бровари.
«Символічно, що ми з вами проводимо захід саме в день вшанування пам’яті загиблих кіборгів — захисників Донецького аеропорту. Це один із наочних символів Соборності України. Так само як згадуємо Героїв України: старшого лейтенанта Максима Білоконя з Сумщини та Олексія Сенюка з Буковини (Чернівецька область), які 27 лютого 2022 року здійснили героїчні подвиги і віддали своє життя за незалежність та соборність України під час оборони Чернігова. Всі сучасні Захисники України є гідними нащадками Української державності початку XX століття, Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки та боротьби за неї. Важливо також пам’ятати і про рухівців та всіх патріотів, які в 1989-1991 роках боролися і вибороли відновлення незалежності соборної України. Серед них варто згадати і тих, хто зараз серед нас у цьому залі: рухівців Сергія Соломаху, громадського діяча, та Сергія Чернякова, вченого секретаря заповідника «Чернігів стародавній». Також нагадаю, що в 2003-2006 роках генеральним директором цього заповідника був Валерій Сарана, лідер Чернігівської крайової організації Руху у період боротьби за відновлення незалежності і соборності України», — наголосив Сергій Бутко.
«Серед провісників духовної єдності України важливу роль зіграли в історії України чернігівський князь Давид Святославич, князював у Чернігові у 1097-1123 роках, та гетьман України Іван Мазепа у 1687-1709 роках», — зазначив у доповіді на тему «Провісники духовної єдності України» Андрій Глухенький, завідувач відділу наукового дослідження печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Він привернув увагу учасників заходу до важливості діяльності у Чернігові українських культурних організацій — «Товариства, кохаючих рідну мову» у 1860-1866 рр. за участі Леоніда Глібова і Опанаса Марковича та Чернігівської «Просвіти» у 1906-1911 рр. за участі Михайла Коцюбинського та Іллі Шрага. Розповів про маловідому сторінку історії — діяльність релігійної громади Української автокефальної православної церкви у Чернігові у 1920-1930-х роках.
«До речі, російський імперіалізм у вигляді комуністичного тоталітарного режиму, як потім і російська п’ята колона в незалежній Україні, всіма засобами намагалися стерти з пам’яті українців, що у 1920-х роках Борисоглібський собор був кафедральним храмом Чернігівської єпархії УАПЦ за часів архієпископа Чернігівщини Івана Павловського. Отже, всі згадані та незгадані осередки українства на Чернігівщині були невід’ємною складовою духовної боротьби за незалежність і соборність України», — підсумував доповідач.
«Акт Злуки 1919 року — унікальна й неординарна подія української історії. Вперше за багато століть ми отримали змогу з’єднати воєдино всі українські регіони. І 104 роки тому люди не просто вийшли на Софійський майдан у Києві, але й провели велику попередню організаційну роботу — зафіксували наміри у передвступному договорі у Фастові 1 грудня 1918 року, провели вибори до Трудового конгресу і наступного дня після урочистостей у Києві, 23 січня український парламент ратифікував Злуку. Тож соборність України — це певний наш феномен, свідчення незламності українського духу. І чудова ілюстрація того, що тільки разом ми можемо здолати будь-якого ворога», — підкреслив Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.
Під час проведення просвітницького заходу був організований збір коштів на підтримку Збройних Сил України.
Чернігівська обласна рада відзначила подяками за багаторічну сумлінну працю, активну громадську діяльність, вагомий внесок у розбудову Української державності та з нагоди Дня Соборності України: громадських активістів Бориса Домоцького, Андрія Глухенького, Сергія Соломаху та Володимира Мороза — голову Чернігівського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Учасники заходу на Валу біля пам’ятника Іванові Мазепі утворили символічне коло єдності та сфотографувалися на згадку про відзначення Дня Соборності України та 105-й річниці проголошення незалежності УНР.
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України
| Читайте також |
| Коментарі (0) |