Чернігів: перемога за брутальними технологіями…

Місцеві вибори 31 жовтня 2010 року засвідчили повну перевагу брутальних політичних технологій над справжнім волевиявленням виборців.
Ось типовий випадок. В одномандатному мажоритарному виборчому окрузі №20 по виборам депутатів Чернігівської міської ради серед 18 кандидатів переміг діючий депутат міськради від Партії регіонів керівник КП«Чернігівводоканал» О.М. Шкінь з результатом всього у 14,64% (453 голосів виборців). Він переміг іншого діючого депутата міськради від БЮТ Т.М. Радчук, яка отримала 13,67% (420 голосів виборців). В голосуванні взяло участь 3095 виборців з 8088 або 38,24 відсотка. «Проти всіх» проголосувало 587 виборців або 18,97 %.

Як відомо, в місті Чернігові партія влади ніколи не користувалася значною підтримкою населення, тож на виборах «мобілізує» не більше 5-7% голосів виборців у виборчих скриньках від загальної кількості виборців.
Тому для забезпечення «перемоги» партія влади використовувала різні політтехнології, в тому числі:
1. Стимулювання у різний спосіб пасивності виборців, в т. ч. не оприлюднення у ЗМІ інформації про кандидатів, що балотуються в одномандатних мажоритарних округах, та затримка виготовлення і розміщення на виборчих дільницях неякісних агітаційних плакатів про кандидатів у депутати.
2. Розпорошення електорату конкурентів, тобто створення технологічних виборчих проектів як на місцевому («Громадська думка», «Партія зелених», «С і Ч» , "Нова політика" тощо), так і всеукраїнському рівні («УДАР», «УСДП» тощо).
3. Підштовхування «протестного» виборця голосувати «проти всіх» або псувати виборці бюлетені.
4. Не включення представників опозиційних партій до територіальних виборчих комісій шляхом заміни їх на людей від партії влади за поданням ХДС або «Партії захисників Вітчизни».
Внаслідок цього керівниками та членами територіальних виборчих комісій на платній основі працювали переважно представники партії влади.
5. Застосування масових фальсифікацій та підкупу виборців, які чомусь вперто не помічали правоохоронні органи.
Таким чином, особа кандидата в депутати при балотуванні в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі не мала значення, бо все вирішувала партійність кандидата. Виборці, «отруєні» політичними шоу на телебаченні, свідомо голосували тільки за кандидатів від своєї шоу-партії, представників яких бачили по телебаченню. У разі якщо виборець не знаходив свого партійного кандидата, то голосував здебільшого «проти всіх».
У місті Чернігові майже усі «мажоритарщики», обрані в обласну, міську і районні у місті ради або від ВО «Батьківщина», або від Партії регіонів, бо ці партії мали підтримку виборців від 15 до 18 відсотків.
Але вирішальний внесок в організації сприятливих для влади результатів виборів, безумовно, треба завдячувати Закону про регіональні, вибачте місцеві вибори, органам виконавчої влади, а також правоохоронцям та представникам засобів масової інформації, які «не втручалися» у цей "виборчий" процес…