Чернігів: без підтримки держави економіка міста не оживе
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко, відвідуючи постраждалі під час бойових дій підприємства, переконався, що без допомоги на рівні держави самим їм із налагодженням нормальної роботи не справитися. Адже із близько трьох тисяч ста активно працюючих підприємств пошкоджень зазнали орієнтовно 60 відсотків з них.
Наприклад, «Чернігівський автозавод» та «Український кардан», що розміщені на одній площі, нарахували біля 200 прильотів ворожої смертоносної зброї – з танків, літаків, «Градів» та «Смерчів». Значні пошкодження мають гальванічний цех, лінії з виробництва вантажівок, збірки трамваїв. Генеральний директор «Українського кардану» Анатолій Потапенко каже: «Це значні руйнування, що призвели до загромадження виробничих потужностей та обладнання, яке тепер не працює. Таким чином ми у своєму виробництві маємо розрив технологічних процесів виробництва. На сьогодні наше підприємство не відпускає продукцію, ми стоїмо і не маємо можливості найближчим часом відновити виробництво». А директор «Чернігівського автозаводу» Андрій Савченко доповнює: «Працювати зараз на цих площах уже неможливо, тут повністю аварійна ситуація. Ми робимо кроки із відновлення виробництва, але це дуже складно — електрика з'явилася тільки вчора, газопостачання, водопостачання немає. Зараз ми робимо тільки те, аби зберегти наші виробничі площі і на майбутнє, коли воно буде - не знаю, але виробництво треба запускати». За попередніми підрахунками збитки на цьому підприємстві нараховуються в сумі біля 30 мільйонів євро.
На підприємстві «ТАН» (виготовлення обладнання для олійно- жирової промисловості) збитки від обстрілів визначають у 450 мільйонів гривень, враховуючи знищену продукцію. Тут росіяни гатили по підприємству протягом тижня і тепер 300 робітників у невизначеному стані щодо роботи. Співвласник підприємства Вячеслав Костюк каже: «Ми оформили всі документи, є висновки експертних комісій про те, що ми постраждали, але далі механізму немає — куди йти з цими документами, до кого звертатися. Дуже сподіваємося на підтримку держави. На мій погляд, це повинно бути, починаючи із пільгового кредитування та оподаткування, хоча б у цій зоні, де велися активні бойові дії. Повинна бути зацікавленість у бізнеса залишитися і не виїздити».
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко констатував, що міський бюджет підтримати постраждалі підприємства власними силами не спроможний, зважаючи на те, що з початком широкомасштабної війни його наповнення за окремими статтями зупинилося взагалі, а ще за частиною — значно скоротилося. «Тих надходжень що є, ледве має вистачи для того, аби підготувати Чернігів до опалювального сезону» - каже він.
Він апелює до уряду: «Питання до економічного блоку уряду. Треба звернути увагу на подібні виробництва в таких містах як Чернігів, Харків, які зазнали значних пошкоджень від російського агресора. На сьогодні, оскільки інвестиції не зайдуть, поки йде війна, а війна йтиме невідомо скільки, я вважаю, що за рахунок замовлень, можливо безвідсоткових кредитів, відтермінування податків, треба витягувати і допомагати власному бізнесу на рівні країни. Прохання звернути увагу на подібні виробництва, тому що, якщо не підтримаємо сьогодні наш бізнес, ми залишимось без штанів. Ми вже купуємо часник, сало, картоплю імпортну — будемо купувати і решту. Треба збирати профільних фахівців і напрацьовувати державні програми з підтримки і це треба робити не гаючи часу».
Турбує місцеву владу й те, що мобілізаційні плани, схоже, писалися з розрахунку довоєнного числа населення, коли в Чернігові було до 290 тисяч мешканців. А сьогодні біля 190 – проте плани все ті ж. А відтак виникає питання щодо броні для робітників.
Працюючий бізнес – це податки і робочі місця. Тож, на переконання Владислава Атрошенка, які він озвучив у ході візиту на потерпілі підприємства, треба негайно винаходити компенсаторні механізми на рівні уряду, бо бізнес не розуміє своїх перспектив у сьогоднішніх умовах.
Владислав Атрошенко пропонує: «Ми для чогось же робимо оцінку збитків, працюють фахові експерти, тож половину з цієї оцінки мала б відшкодувати держава, іншу половину — за рахунок безвідсоткового кредиту, терміном на 15-20 років; друга пропозиція — однозначно потрібні податкові преференції для тих виробництв, які лишаються фактично біля кордону з ворожо налаштованою країною — Росією і відновлюють своє виробництво. Ризики нікуди не поділися, війна не закінчилася, відповідно, хоча б таку преференцію дати, що зниження податку ПДВ на 50%, ЄСВ на зарплату — 50%, і стільки ж на податок на прибуток, Це дало б поштовх, аби люди поверталися і відновлювалося виробництво».
Фото пресслужби міської ради.
Наприклад, «Чернігівський автозавод» та «Український кардан», що розміщені на одній площі, нарахували біля 200 прильотів ворожої смертоносної зброї – з танків, літаків, «Градів» та «Смерчів». Значні пошкодження мають гальванічний цех, лінії з виробництва вантажівок, збірки трамваїв. Генеральний директор «Українського кардану» Анатолій Потапенко каже: «Це значні руйнування, що призвели до загромадження виробничих потужностей та обладнання, яке тепер не працює. Таким чином ми у своєму виробництві маємо розрив технологічних процесів виробництва. На сьогодні наше підприємство не відпускає продукцію, ми стоїмо і не маємо можливості найближчим часом відновити виробництво». А директор «Чернігівського автозаводу» Андрій Савченко доповнює: «Працювати зараз на цих площах уже неможливо, тут повністю аварійна ситуація. Ми робимо кроки із відновлення виробництва, але це дуже складно — електрика з'явилася тільки вчора, газопостачання, водопостачання немає. Зараз ми робимо тільки те, аби зберегти наші виробничі площі і на майбутнє, коли воно буде - не знаю, але виробництво треба запускати». За попередніми підрахунками збитки на цьому підприємстві нараховуються в сумі біля 30 мільйонів євро.
На підприємстві «ТАН» (виготовлення обладнання для олійно- жирової промисловості) збитки від обстрілів визначають у 450 мільйонів гривень, враховуючи знищену продукцію. Тут росіяни гатили по підприємству протягом тижня і тепер 300 робітників у невизначеному стані щодо роботи. Співвласник підприємства Вячеслав Костюк каже: «Ми оформили всі документи, є висновки експертних комісій про те, що ми постраждали, але далі механізму немає — куди йти з цими документами, до кого звертатися. Дуже сподіваємося на підтримку держави. На мій погляд, це повинно бути, починаючи із пільгового кредитування та оподаткування, хоча б у цій зоні, де велися активні бойові дії. Повинна бути зацікавленість у бізнеса залишитися і не виїздити».
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко констатував, що міський бюджет підтримати постраждалі підприємства власними силами не спроможний, зважаючи на те, що з початком широкомасштабної війни його наповнення за окремими статтями зупинилося взагалі, а ще за частиною — значно скоротилося. «Тих надходжень що є, ледве має вистачи для того, аби підготувати Чернігів до опалювального сезону» - каже він.
Він апелює до уряду: «Питання до економічного блоку уряду. Треба звернути увагу на подібні виробництва в таких містах як Чернігів, Харків, які зазнали значних пошкоджень від російського агресора. На сьогодні, оскільки інвестиції не зайдуть, поки йде війна, а війна йтиме невідомо скільки, я вважаю, що за рахунок замовлень, можливо безвідсоткових кредитів, відтермінування податків, треба витягувати і допомагати власному бізнесу на рівні країни. Прохання звернути увагу на подібні виробництва, тому що, якщо не підтримаємо сьогодні наш бізнес, ми залишимось без штанів. Ми вже купуємо часник, сало, картоплю імпортну — будемо купувати і решту. Треба збирати профільних фахівців і напрацьовувати державні програми з підтримки і це треба робити не гаючи часу».
Турбує місцеву владу й те, що мобілізаційні плани, схоже, писалися з розрахунку довоєнного числа населення, коли в Чернігові було до 290 тисяч мешканців. А сьогодні біля 190 – проте плани все ті ж. А відтак виникає питання щодо броні для робітників.
Працюючий бізнес – це податки і робочі місця. Тож, на переконання Владислава Атрошенка, які він озвучив у ході візиту на потерпілі підприємства, треба негайно винаходити компенсаторні механізми на рівні уряду, бо бізнес не розуміє своїх перспектив у сьогоднішніх умовах.
Владислав Атрошенко пропонує: «Ми для чогось же робимо оцінку збитків, працюють фахові експерти, тож половину з цієї оцінки мала б відшкодувати держава, іншу половину — за рахунок безвідсоткового кредиту, терміном на 15-20 років; друга пропозиція — однозначно потрібні податкові преференції для тих виробництв, які лишаються фактично біля кордону з ворожо налаштованою країною — Росією і відновлюють своє виробництво. Ризики нікуди не поділися, війна не закінчилася, відповідно, хоча б таку преференцію дати, що зниження податку ПДВ на 50%, ЄСВ на зарплату — 50%, і стільки ж на податок на прибуток, Це дало б поштовх, аби люди поверталися і відновлювалося виробництво».
Фото пресслужби міської ради.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |