реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Черевички на сім сезонів

×××
Ці черевички, що на сім сезонів
Серед лахміття і старих вазонів
Знайшла раптово,
хоч не їх шукала.
Ну що сказати?
"Молодість пропала" -ця мода зветься.
І фасон відомий :
"зноси і викинь, не тримай удома".
Ці черевички...Я їх приміряю
так обережно, мов спішу до раю,
де одночасно сонце й місяць світять,
де молода любов цвіте в зеніті,
а ніжні квіти пахнуть і не в'януть!
Як муляють гвіздки,
залізні й дерев'яні,
бо каблучки не раз,
не два підбиті, зламались в травні,
ожили по літі-
на весіллЯх, де лихо закаблукам,
де твіст і шейк - із
полькою в сполуках,
і де любов лякають словом "Гірко!",
бо за кохання правиться комірне:
в чужих містах бездомність і чекання
свого кутка,
чи, зрештою, життя, принадного й
колючого, як глід.
...Ці каблучки кресали перший лід.
Поклавши на підошви чорні латки,
ми, шляхтичі
й сільські аристократки,
у царстві слів -
заблуки і безхатьки,
талановитих літ скоробагатьки -
із віражів заходили
в політ.
...Пошившись в дурні, іноді - в поети ,
передчуваючи розлив весняний Лети
ми боїмося,
що намокнуть ноги...
І ,позираючи з порога на дороги
шукаємо старенькі черевики...
як правило, тісні чи завеликі.
1 березня 2026 р.

Любов ГОЛОТА



Теги:Дитинство, українська поезія, Любов Голота, ностальгія


Читайте також






Коментарі (0)
avatar