Петра і Павла

×××
Моє життя тепер у стилі ретро:
минуле із майбутнім без межі.
Сьогодні- ПАвла. А учора- ПЕтра.
Легенький сплін на хвилі "Ностальжі."

Мовчу, бо червень.
Є з ким говорити.
Дерева цвіріньчать-
то зграйки горобців
Нарощують нові
дереворити:
щось для онуків,
щось-для правітців.

Уперше в інший світ не зазираю-
верхів'я липи в небесах стримить
І їй видніше-що там,
в тому рАю
-(чи-у раЮ) -
туркоче і дзвенить...

Як пахне липа! Не потрібен ладан.
Повіє вітер, гілкою гойдне
І небо, обернувшись на свічадо
Лице покаже, на весь світ одне...

І відпливе,
розточиться у хмарах,
розвихрить протяг душу і літа...
і золотий пилок дівочих марень
сипне на мене липа золота...

Любов ГОЛОТА