Булгаков для Арестовича
Заява Секретаріату Національної спілки письменників України щодо закриття Музею Булгакова в Києві викликала чималий резонанс у масмедіях.
Щоправда, досі нема реакції від української влади, зокрема, від Міністерства культури та інформаційної політики.
Проте не забарився скандальний фігаро української псевдополітичної попси, відомий радник «усього Офісу президента», який відреагував на заяву у фейсбуці.
На його думку, закрити музей Булгакова буде рівносильно «відщепленню від себе шматка впливу».
І – така дика теза цього радника: «Сьогодні ми маємо путінське вторгнення, тому що Україну труїть і позбавляє реальної сили... дрібне хутірське стадо, яке намагається втекти від реальності під приводом "патріотизму". Вони вирішили, що у них тут монополія на патріотизм...»
А ось ще імператив від нього: виявляється, саме під гаслами відмови від усього «неукраїнського» Україна 1991 року втратила найбільше в Європі військове угруповання, через що зараз українцям доводиться «пишатися» покупкою волонтерських безпілотників (?!)
Що це?
«Дєржі вора!» чи якась гарбузова каша в голові?
Хотілося б знати, який «вплив» має на увазі цей «радник», котрий нагадує мені когось із персонажів Достоєвського. Чи Кафки. А може й якогось героя романів про Джеймса Бонда...
Війну, виявляється, накликали не ватники і колаборанти, котрі гидувалися всім українським і зневажали «шароварників» і «бєндєровцев», і цим дали привід путіну і його псам увірувати, що їх тут чекають з квітами і короваями.
Війну, значить, накликало «дрібне хутірське стадо» у вишиванках, котре, тупе, відмовилось від усього «неукраїнського»?..
Відмовилось, недолуге, від «русского міра», котрий давав нам, відсталим, унікальну можливість долучатися до високих цивілізаційних здобутків з-під Сизрані і Колими...
Погляд на «бєндєровцев» крізь енкаведистський приціл…
А ще – підказка для кремлівських пропагандистських вертухаїв: вони так ще не здогадались чмирити «нациків»…
Так, Булгаков – талановитий письменник. «Майстер і Маргарита» і «Собаче серце» – літературні шедеври.
Але путіна, а з ним соловйова, дугіна, прілєпіна, мєдвєдєва, кірієнка абсолютно не цікавить шедевральність «Майстра і Маргарити». Їм наплювати з високої кремлівської вежі на «пустопорожні базікання» літературознавців – як своїх, так і чужих.
Для них Булгаков – один із базових маркерів «русского міра» з його ракетами, танками, смертями і руїнами. Один із його стовпів. Його «авангард»…
Для них Булгаков – один із «щупальців» «русского міра», яким вони промацували нас довгі десятиліття.
За «щупальцями» вони запустили в тіло України 24 лютого хижі пазурі.
Вони вогнем випалюють нашу землю, вони люто ненавидять нас лише за те, що ми – українці…
Тим часом корисні ідіоти путіна у високих кабінетах цивілізовано-толерувато обурюються, що якесь там дрібне хутірське стадо у своєму кутку – напівграмотне, відстале від цивілізації, по-мужицьки, з-під солом’яної стріхи і по коліна в гною, – сміє, задрипане, підняти свою немиту руку на безсмертного класика «вєлікой русской літєратури»!..
…Що ж продовжуємо «петляти», як робили це впродовж усіх років незалежності.
Хоч за це «петляння» платимо нині страшну криваву ціну.
Окремих з нас нічого не вчить. Не вчить навіть війна зі страшними кривавими жертвами і загрозою окупації і знищення держави.
Продовжуємо жити в якійсь паралельній реальності. Досі колоніальна ментальність у головах.
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ
Щоправда, досі нема реакції від української влади, зокрема, від Міністерства культури та інформаційної політики.
Проте не забарився скандальний фігаро української псевдополітичної попси, відомий радник «усього Офісу президента», який відреагував на заяву у фейсбуці.
На його думку, закрити музей Булгакова буде рівносильно «відщепленню від себе шматка впливу».
І – така дика теза цього радника: «Сьогодні ми маємо путінське вторгнення, тому що Україну труїть і позбавляє реальної сили... дрібне хутірське стадо, яке намагається втекти від реальності під приводом "патріотизму". Вони вирішили, що у них тут монополія на патріотизм...»
А ось ще імператив від нього: виявляється, саме під гаслами відмови від усього «неукраїнського» Україна 1991 року втратила найбільше в Європі військове угруповання, через що зараз українцям доводиться «пишатися» покупкою волонтерських безпілотників (?!)
Що це?
«Дєржі вора!» чи якась гарбузова каша в голові?
Хотілося б знати, який «вплив» має на увазі цей «радник», котрий нагадує мені когось із персонажів Достоєвського. Чи Кафки. А може й якогось героя романів про Джеймса Бонда...
Війну, виявляється, накликали не ватники і колаборанти, котрі гидувалися всім українським і зневажали «шароварників» і «бєндєровцев», і цим дали привід путіну і його псам увірувати, що їх тут чекають з квітами і короваями.
Війну, значить, накликало «дрібне хутірське стадо» у вишиванках, котре, тупе, відмовилось від усього «неукраїнського»?..
Відмовилось, недолуге, від «русского міра», котрий давав нам, відсталим, унікальну можливість долучатися до високих цивілізаційних здобутків з-під Сизрані і Колими...
Погляд на «бєндєровцев» крізь енкаведистський приціл…
А ще – підказка для кремлівських пропагандистських вертухаїв: вони так ще не здогадались чмирити «нациків»…
Так, Булгаков – талановитий письменник. «Майстер і Маргарита» і «Собаче серце» – літературні шедеври.
Але путіна, а з ним соловйова, дугіна, прілєпіна, мєдвєдєва, кірієнка абсолютно не цікавить шедевральність «Майстра і Маргарити». Їм наплювати з високої кремлівської вежі на «пустопорожні базікання» літературознавців – як своїх, так і чужих.
Для них Булгаков – один із базових маркерів «русского міра» з його ракетами, танками, смертями і руїнами. Один із його стовпів. Його «авангард»…
Для них Булгаков – один із «щупальців» «русского міра», яким вони промацували нас довгі десятиліття.
За «щупальцями» вони запустили в тіло України 24 лютого хижі пазурі.
Вони вогнем випалюють нашу землю, вони люто ненавидять нас лише за те, що ми – українці…
Тим часом корисні ідіоти путіна у високих кабінетах цивілізовано-толерувато обурюються, що якесь там дрібне хутірське стадо у своєму кутку – напівграмотне, відстале від цивілізації, по-мужицьки, з-під солом’яної стріхи і по коліна в гною, – сміє, задрипане, підняти свою немиту руку на безсмертного класика «вєлікой русской літєратури»!..
…Що ж продовжуємо «петляти», як робили це впродовж усіх років незалежності.
Хоч за це «петляння» платимо нині страшну криваву ціну.
Окремих з нас нічого не вчить. Не вчить навіть війна зі страшними кривавими жертвами і загрозою окупації і знищення держави.
Продовжуємо жити в якійсь паралельній реальності. Досі колоніальна ментальність у головах.
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ
Читайте також |
Коментарі (0) |