Ґвалт за Булгаковим
А чому такий ґвалт стоїть навколо Булгакова, пам'ятників російським письменникам, яких по десятку, а то й більше в містах України? Не так давно один артіст і за сумісництвом теледіяч, пропагандон руского міра в Україні запитував: а що можна почитати з української літератури. Тобто людина працює в нас роками і навіть мистецький діяч й уявлення не мав про те, що відбувається в нашій літературі.
Зате, мабуть, він і маси народу були впевнені у величі рускай культури, про що нас переконували змалечку ще у школі. Для того, щоб вважатися культурною людиною, досить було прочитати Булгакова і ще з десяток авторів , цитувати час від часу якийсь мемчик з російської літератури і всьо.
Аж тут, виявляється, що результатом виховання цієї культури стали потвори , які чинять сваволю у Бучі й Ірпіні, потвори-теоретики, які проповідують нацистську ідеологію, і закликають нищити українців, бо вони зрадили руцкій мір тощо.
І, виявляється, належати до руской культури стало якось не комільфо. А в багажі більше, крім неї, або нічого нема, або мало що є. От і смалиться мозок від думки, що я не такий інтелігентний, яким би хотів здаватися. І свідомість продовжує чіплятися за цю свою ідентичність. Вона підкидає аргументи про Шарікових, які не читали і не оцінили. Хоча насправді і читали, і оцінили. І оцінити змушує саме життя. Але тяжко з цим змиритися.
Юрій ЛУКАНОВ
Зате, мабуть, він і маси народу були впевнені у величі рускай культури, про що нас переконували змалечку ще у школі. Для того, щоб вважатися культурною людиною, досить було прочитати Булгакова і ще з десяток авторів , цитувати час від часу якийсь мемчик з російської літератури і всьо.
Аж тут, виявляється, що результатом виховання цієї культури стали потвори , які чинять сваволю у Бучі й Ірпіні, потвори-теоретики, які проповідують нацистську ідеологію, і закликають нищити українців, бо вони зрадили руцкій мір тощо.
І, виявляється, належати до руской культури стало якось не комільфо. А в багажі більше, крім неї, або нічого нема, або мало що є. От і смалиться мозок від думки, що я не такий інтелігентний, яким би хотів здаватися. І свідомість продовжує чіплятися за цю свою ідентичність. Вона підкидає аргументи про Шарікових, які не читали і не оцінили. Хоча насправді і читали, і оцінили. І оцінити змушує саме життя. Але тяжко з цим змиритися.
Юрій ЛУКАНОВ
Читайте також |
Коментарі (0) |