Боротьба за Парафіївський цукровий завод

«Без німців у цьому ділі не обійтись», -- говорив Тарновський. Отож, він призначив Шлейфогта управителем, Арнольді – механіком, Рейтнера – наглядачем. Протягом 160 років підприємство займало високі місця в цукровиробництві Малоросії та України. Війни і революції не зупинили роботу заводу. Зокрема, у 1942-1943 роках підприємство очолював гітлерівський фахівець. Окупанти вивозили цукор до Німеччини.

...Тим часом ширяться чутки про те, нібито частину заводського обладнання знищено чи вивезено за межі району, щоб Іван Куровський не зміг відновити завод. Перевірити це важко, бо заводська територія охороняється, як під час воєнної блокади.

Куровський і його команда обіцяють селянам вносити орендну плату у розмірі дев’яти відсотків. Підприємство «Агропрогрес», засноване Іваном Куровським, вже почало укладати договори з мешканцями Парафіївки. Адвокат Любов Карапута, яка представляє інтереси Куровського, надає орендодавцям юридичні консультації.

Відчувши, що ініціатива конкурентів може спричинити небажані наслідки, голова ВАТ «Агросвіт» Валентина Сенчик запропонувала орендодавцям укласти договори під п’ять відсотків. Напевно люди, які зараз мають роботу в «Агросвіті» та інших парафіївських підприємствах згодяться на ці умови. Адже у разі не підписання договору вони можуть втратити робоче місце. Надалі їм доведеться пильно слідкувати за розвитком подій, щоб остаточно зрозуміти, чи є сенс переходити на сторону нового орендаря. .

Стосовно договорів, які були раніше укладені з Сенчиками і дійсні на даний момент, то їх можна розірвати лише в судовому порядку при наявності законних підстав. Такими підставами може бути доведення факту шахрайства при укладенні договору (зокрема, підписи на чистих бланках), нецільове використання орендарем земельних ділянок, що призвело до зниження родючості грунту. Може вважатись порушенням прав селян і встановлення орендарем високої пайової ціни на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, що дорівнює ринковим цінам або перевищує їх.

Залучені до заводської проблематики особи представляють різні політичні сили: Іван Куровський – Блок Юлії Тимошенко, Олександр Сенчик -- Народна партія, Валентина Карпенко – Українська народна партія, Сергій Рубашка – Партія регіонів. Тут можливі тандеми, основані на близькості політичних поглядів. Незважаючи на те, що районним начальникам хотілось бачити своєю спільницею голову Парафіївської селищної ради Валентину Карпенко, все ж вона не поспішає їм на зустріч. Валентина Федорівна розуміє, що діяти у правовому колі необхідно, якщо це не порушує права маленьких, неосвічених людей, яких можна легко обманути...

Віктор БАРАНОВ,
смт. Парафіївка, Ічнянський район

Повністю стаття опублікована в газеті "Сіверщина" за 23 грудня.