Білоруси розвивають усну історію. Бо писана - цензурована
Білоруський архів усної історії було презентовано на черговому засіданні прес-клубу «Ділове слово».
Науковці-історики з Білорусі розповіли про мету та значення цього проекту для вивчення історії країни. Як зазначив доктор історичних наук, професор Інституту славістики Польської академії наук Алесь Смалянчук, паперові документи, що зберігаються в архівах, не можуть претендувати на цілковиту об’єктивність. Адже їх створювали люди з певними політичними поглядами та життєвими переконаннями, які мали перед собою ту чи іншу мету. Крім того, ніхто й ніколи не питав пересічних мешканців країни про те, як на їх конкретне життя вплинули ті чи інші історичні події. А з точки зору учасників цього проекту, людська пам’ять може і повинна бути предметом історичного дослідження.
На початку своєї наукової діяльності кандидат історичних наук, доцент Андрій Кіштимов був переконаний, що його життя як історика пройде в архівних сховищах та бібліотеках. Проте відповідей на свої запитання науковець так там і не знайшов. Офіційні документи не відкривали правди про життя простих людей, про те, як насправді жив народ. Тому дослідник почав шукати правди у живих свідків історії.
У Білоруському архіві усної історії вже зібрано понад 900 записів очевидців різних подій з білоруської історії. Наприклад, спогади про події 1939 року, коли Західна Білорусь була приєднана до СРСР, свідчення про події Другої світової війни чи наслідки аварії на ЧАЕС. Зареєструвавшись на сайті на сайті www.nashapamiac.org, журналісти, науковці, дослідники, всі, кого цікавить історія Білорусі, можуть послухати чи прочитати розповіді очевидців тих чи інших історичних подій.
Особливу увагу напередодні тридцятої річниці Чорнобильської катастрофи колектив Білоруського архіву усної історії планує приділити спогадам постраждалих та ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. У зв’язку з цим оголошено конкурс «Чорнобильська катастрофа та її наслідки…», до якого пропонують долучитися й українським студентам.
Переможці конкурсу отримають цінні призи (головний – ноутбук), а докладно про його умови можна довідатися у відповідному розділі на сайті Білоруського архіву усної історії.
Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю
облдержадміністрації
Науковці-історики з Білорусі розповіли про мету та значення цього проекту для вивчення історії країни. Як зазначив доктор історичних наук, професор Інституту славістики Польської академії наук Алесь Смалянчук, паперові документи, що зберігаються в архівах, не можуть претендувати на цілковиту об’єктивність. Адже їх створювали люди з певними політичними поглядами та життєвими переконаннями, які мали перед собою ту чи іншу мету. Крім того, ніхто й ніколи не питав пересічних мешканців країни про те, як на їх конкретне життя вплинули ті чи інші історичні події. А з точки зору учасників цього проекту, людська пам’ять може і повинна бути предметом історичного дослідження.
На початку своєї наукової діяльності кандидат історичних наук, доцент Андрій Кіштимов був переконаний, що його життя як історика пройде в архівних сховищах та бібліотеках. Проте відповідей на свої запитання науковець так там і не знайшов. Офіційні документи не відкривали правди про життя простих людей, про те, як насправді жив народ. Тому дослідник почав шукати правди у живих свідків історії.
У Білоруському архіві усної історії вже зібрано понад 900 записів очевидців різних подій з білоруської історії. Наприклад, спогади про події 1939 року, коли Західна Білорусь була приєднана до СРСР, свідчення про події Другої світової війни чи наслідки аварії на ЧАЕС. Зареєструвавшись на сайті на сайті www.nashapamiac.org, журналісти, науковці, дослідники, всі, кого цікавить історія Білорусі, можуть послухати чи прочитати розповіді очевидців тих чи інших історичних подій.
Особливу увагу напередодні тридцятої річниці Чорнобильської катастрофи колектив Білоруського архіву усної історії планує приділити спогадам постраждалих та ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. У зв’язку з цим оголошено конкурс «Чорнобильська катастрофа та її наслідки…», до якого пропонують долучитися й українським студентам.
Переможці конкурсу отримають цінні призи (головний – ноутбук), а докладно про його умови можна довідатися у відповідному розділі на сайті Білоруського архіву усної історії.
Департамент інформаційної діяльності
та комунікацій з громадськістю
облдержадміністрації
Читайте також |
Коментарі (0) |