Біла революція
Як би скептично хто не ставився до білорусів і білоруських протестів, те, що зараз відбувається по всій країні, є початком справжньої народної революції. Яка відбувається під білоруськими національними прапорами і гаслом "Жыве Беларусь!".
Вуличні протести і сутички відбуваються в усіх областях Білорусі. І хоча режим кинув усі сили на їх придушення , зовсім не факт, що цього разу цей режим встоїть.
По-перше, схоже на те, що білоруси справді проголосували проти Лукашенка. Принаймні кількадесят протоколів, які всупереч протидії влади, оприлюднені як у Мінську, так і в провінції, свідчать про перемогу Ціхановської з перевагою в півтора, два, іноді навіть три рази. Причому слід розуміти, що більше половини всіх бюлетенів було вкинуто під час так званого "дострокового голосування". За офіційними даними, до відкриття дільниць у неділю зранку вже "проголосували" 42% виборців. Очевидно, що більшість цих голосів були намальовані на користь Лукашенка. Щоб переважити їх, перемога опозиційної кандидатки мала б бути просто розгромною.
По-друге, влада штучно не дала проголосувати десяткам, якщо не сотнями тисяч людей, які багато годин простояли в чергах до дільниць, але так і не змогли потрапити.
По-третє, оголосивши на цьому тлі провладний "екзіт пол", за яким у Лукашенка 80%, а у Ціхановської - 7%, влада спровокувала вихід людей на вулицю. Офіційні протоколи, які оголошує в ефірі голова ЦВК, взагалі малюють Лукашенку понад 90%
По-четверте, в умовах, коли всі офіційні опозиційні структури розгромлені, інтернет по всій країні відключено, а майдани, мости і взагалі практично всі великі міста заблоковані міліцією, протести відбуваються децентралізовано і стихійно. Стихійні демонстрації і сутички з міліцією відбуваються у Мінську, Могилеві, Гродні, Барановичах, Пінську, Бресті, Кобрині та багатьох інших містах. З одного боку, це ускладнює координацію протестних дій і дозволяє міліції легше розганяти і затримувати протестувальників. З іншого - масовий безлідерний протест небезпечний для влади своєю стихійністю й непередбачуваністю. Особливо за такого розмаху.
Як правило, в усіх містах міліція одразу без розмов атакувала скупчення людей, застосовуючи кийки, світлошумові гранати, гумові кулі, сльозогінний газ та іноді - водомети. Особливо жорстоко міліція діє в Мінську, куди її стягнуто зі всієї країни. Багатьох затримали. Відбулося багато розгонів. Але в багатьох містах протести тривають досі. В деяких місцях люди вдалися до опору і навіть змусили міліцію тікати.
Блокування інтернету та інші перешкоди дозволяють отримувати лише уривчасті інформацію. Але безумовно мова йде про справді серйозні й масові протести, подібних до яких у Білорусі досі не було.
Тарас ШАМАЙДА
Вуличні протести і сутички відбуваються в усіх областях Білорусі. І хоча режим кинув усі сили на їх придушення , зовсім не факт, що цього разу цей режим встоїть.
По-перше, схоже на те, що білоруси справді проголосували проти Лукашенка. Принаймні кількадесят протоколів, які всупереч протидії влади, оприлюднені як у Мінську, так і в провінції, свідчать про перемогу Ціхановської з перевагою в півтора, два, іноді навіть три рази. Причому слід розуміти, що більше половини всіх бюлетенів було вкинуто під час так званого "дострокового голосування". За офіційними даними, до відкриття дільниць у неділю зранку вже "проголосували" 42% виборців. Очевидно, що більшість цих голосів були намальовані на користь Лукашенка. Щоб переважити їх, перемога опозиційної кандидатки мала б бути просто розгромною.
По-друге, влада штучно не дала проголосувати десяткам, якщо не сотнями тисяч людей, які багато годин простояли в чергах до дільниць, але так і не змогли потрапити.
По-третє, оголосивши на цьому тлі провладний "екзіт пол", за яким у Лукашенка 80%, а у Ціхановської - 7%, влада спровокувала вихід людей на вулицю. Офіційні протоколи, які оголошує в ефірі голова ЦВК, взагалі малюють Лукашенку понад 90%
По-четверте, в умовах, коли всі офіційні опозиційні структури розгромлені, інтернет по всій країні відключено, а майдани, мости і взагалі практично всі великі міста заблоковані міліцією, протести відбуваються децентралізовано і стихійно. Стихійні демонстрації і сутички з міліцією відбуваються у Мінську, Могилеві, Гродні, Барановичах, Пінську, Бресті, Кобрині та багатьох інших містах. З одного боку, це ускладнює координацію протестних дій і дозволяє міліції легше розганяти і затримувати протестувальників. З іншого - масовий безлідерний протест небезпечний для влади своєю стихійністю й непередбачуваністю. Особливо за такого розмаху.
Як правило, в усіх містах міліція одразу без розмов атакувала скупчення людей, застосовуючи кийки, світлошумові гранати, гумові кулі, сльозогінний газ та іноді - водомети. Особливо жорстоко міліція діє в Мінську, куди її стягнуто зі всієї країни. Багатьох затримали. Відбулося багато розгонів. Але в багатьох містах протести тривають досі. В деяких місцях люди вдалися до опору і навіть змусили міліцію тікати.
Блокування інтернету та інші перешкоди дозволяють отримувати лише уривчасті інформацію. Але безумовно мова йде про справді серйозні й масові протести, подібних до яких у Білорусі досі не було.
Тарас ШАМАЙДА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |