реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ

Біль і сіль

Вдумайтеся у наступні реалії Соледару. За понад 300 років, відколи тут видобувають сіль, підземні запаси загальноукраїнської «сільнички» зменшилися всього на 1 відсоток! А ось на поверхні ситуація набагато гірша і навіть трагічна. За трохи більше 6 місяців, відколи рашисти обстрілюють і штурмують Соледар, вони майже повністю зрівняли його із землею.

ЗСУ продовжують тримати оборону, попри кремлівські фейки про захоплення міста і зокрема підземних виробок соляних шахт.

Причин маніакальної затятості загарбників, які не зважають на величезні втрати і продовжують атаки, кілька.
Тут і певні стратегічні переваги після контролю над Соледаром. І фанатичне бажання нарешті отримати хоч якусь гучну перемогу над ЗСУ. І наміри «демілітаризувати» ті ж невичерпні запаси кам‘яної солі на 300-метровій чи інших глибинах.

А ще, не виключено, рашистам кортить повернути українському Соледару, який безжально знищують, совкову назву Карло-Лібкнехтівськ, яку воно носило з 1926-го аж по 1991 рік.

Павло КУЩ



Теги:Соледар, широка війна, сіль, Павло Кущ


Читайте також






Коментарі (0)
avatar