Бійців 41 батальйону зустріли в Чернігові як героїв
Сорок два бійці 41-го легендарного мотопіхотного батальйону повернулися 30 вересня з Донбасу на рідну Чернігівщину.
При в`їзді у місто, біля Катерининської церкви, вояків зустрічали з квітами мешканці славного міста над Десною. Школярі, а також представники партії «УКРОП», разом з бійцями виконали славень України.
Останнім часом захисникам Вітчизни довелося дислокуватися неподалік населеного пункту Старогнатівка, що на Донеччині. І хоча, як розповідають вони, місяць-два спостерігалося в регіоні відносне затишшя, ворог періодично обстрілював розташування наших військових підрозділів.
Керівник Чернігівського обласного виборчого штабу партії «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» Сергій ЖУРМАН зауважив, що при таких зустрічах виникає особливе відчуття, яке словами важко передати.
− Коли проводжаєш вояків на війну, то всім серцем і душею вболіваєш за те, щоб вони відстояли цілісність держави й чимскоріш вигнали за межі нашої України ворога та принесли на нашу землю довгоочікуваний мир і спокій, − підкреслив Сергій Журман. – Своїм перебуванням і діями на Сході держави вони забезпечують мир на нашій рідній Чернігівщині. Я щасливий, коли наші хлопці повертаються звідти здоровими та живими. Це – найголовніше. А тепер влада, як центральна, так і місцева, все повинна зробити, щоб хлопці відчували підтримку з боку держави, й не тільки матеріального характеру, а й з проявом теплоти й вболіванням за їх турботи та проблеми.
На жаль, держава виряджає на війну наших хлопців, але не зовсім забезпечує усім необхідним, як належало б. Саме тому, аби й цього разу успішно добралися вояки зі Сходу до рідної домівки, представники партії «УКРОП» та волонтери, зокрема, з Ніжина, допомогли з виділенням автобусу, супроводжували їх на автомобілях, інакше бійцям довелося б їхати додому за свій рахунок.
До речі, коли їхали ніжинці за побратимами, то відвезли сорок комплектів військового спорядження, у тому числі й форму, для інших бійців, які залишилися воювати з ворогом.
На шляху до Чернігова вояків зустрічали мешканці Прилук та Ніжина.
Хтось, після адаптації, повернеться до свого робочого місця, а дехто прийняв для себе досить відповідальне рішення – йти в політику.
− Я горджуся тими людьми, з ким довелося воювати поруч. Я пишаюся тим, що 41 батальйон не здав жодного метра української землі, − зазначив Юрій Галата з Ніжина, старшина 41-го батальйону. − На війні цінності зовсім інші, аніж тут, у цивільному житті. Але твердо переконаний − є такі речі, які не змінюються при жодних обставинах і ситуаціях: це справедливість, честь і совість. І коли ми повертаємося додому й бачимо, як живуть тут люди, то виникає якийсь внутрішній протест і логічне запитання: чому до цього часу нічого не змінюється на краще? Чому люди наші не відчувають покращення життя? А тому, можливо, багато військових людей прийняли для себе рішення йти в депутати будь якого рівня – обласного, районного чи сільського населеного пункту, щоб через органи самоврядування впливати на процеси, що відбуваються у державі нашій.
Теплі зустрічі наших бійців, які відстоюють нашу державність на Сході країни, вже стали традицією для чернігівців та мешканців області.
− Інакше й бути не може, − переконана керівник жіночої волонтерської сотні Самооборони Чернігова, голова міської організації партії «УКРОП» Оксана РУБАН. – Для нас не існує обмеження надавати допомогу виключно вихідцям із Чернігівщини. Коли ми бачимо, що якийсь батальйон, де навіть чернігівців і немає, який потребує невідкладної допомоги, ми зосереджуємо всі сили і можливості, аби допомогти саме їм. Таким чином, ми допомагаємо й нашим чернігівцям. Якщо наша допомога сприяла побратимам з інших регіонів відстояти позиції або відбити ворога, , то цим самим ми допомагаємо й нашим землякам, бо тоді у них більше шансів на перемогу.
Як розповіли вояки, незабаром ще кілька їхніх побратимів повернуться зі Сходу країни.
При в`їзді у місто, біля Катерининської церкви, вояків зустрічали з квітами мешканці славного міста над Десною. Школярі, а також представники партії «УКРОП», разом з бійцями виконали славень України.
Останнім часом захисникам Вітчизни довелося дислокуватися неподалік населеного пункту Старогнатівка, що на Донеччині. І хоча, як розповідають вони, місяць-два спостерігалося в регіоні відносне затишшя, ворог періодично обстрілював розташування наших військових підрозділів.
Керівник Чернігівського обласного виборчого штабу партії «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» Сергій ЖУРМАН зауважив, що при таких зустрічах виникає особливе відчуття, яке словами важко передати.
− Коли проводжаєш вояків на війну, то всім серцем і душею вболіваєш за те, щоб вони відстояли цілісність держави й чимскоріш вигнали за межі нашої України ворога та принесли на нашу землю довгоочікуваний мир і спокій, − підкреслив Сергій Журман. – Своїм перебуванням і діями на Сході держави вони забезпечують мир на нашій рідній Чернігівщині. Я щасливий, коли наші хлопці повертаються звідти здоровими та живими. Це – найголовніше. А тепер влада, як центральна, так і місцева, все повинна зробити, щоб хлопці відчували підтримку з боку держави, й не тільки матеріального характеру, а й з проявом теплоти й вболіванням за їх турботи та проблеми.
На жаль, держава виряджає на війну наших хлопців, але не зовсім забезпечує усім необхідним, як належало б. Саме тому, аби й цього разу успішно добралися вояки зі Сходу до рідної домівки, представники партії «УКРОП» та волонтери, зокрема, з Ніжина, допомогли з виділенням автобусу, супроводжували їх на автомобілях, інакше бійцям довелося б їхати додому за свій рахунок.
До речі, коли їхали ніжинці за побратимами, то відвезли сорок комплектів військового спорядження, у тому числі й форму, для інших бійців, які залишилися воювати з ворогом.
На шляху до Чернігова вояків зустрічали мешканці Прилук та Ніжина.
Хтось, після адаптації, повернеться до свого робочого місця, а дехто прийняв для себе досить відповідальне рішення – йти в політику.
− Я горджуся тими людьми, з ким довелося воювати поруч. Я пишаюся тим, що 41 батальйон не здав жодного метра української землі, − зазначив Юрій Галата з Ніжина, старшина 41-го батальйону. − На війні цінності зовсім інші, аніж тут, у цивільному житті. Але твердо переконаний − є такі речі, які не змінюються при жодних обставинах і ситуаціях: це справедливість, честь і совість. І коли ми повертаємося додому й бачимо, як живуть тут люди, то виникає якийсь внутрішній протест і логічне запитання: чому до цього часу нічого не змінюється на краще? Чому люди наші не відчувають покращення життя? А тому, можливо, багато військових людей прийняли для себе рішення йти в депутати будь якого рівня – обласного, районного чи сільського населеного пункту, щоб через органи самоврядування впливати на процеси, що відбуваються у державі нашій.
Теплі зустрічі наших бійців, які відстоюють нашу державність на Сході країни, вже стали традицією для чернігівців та мешканців області.
− Інакше й бути не може, − переконана керівник жіночої волонтерської сотні Самооборони Чернігова, голова міської організації партії «УКРОП» Оксана РУБАН. – Для нас не існує обмеження надавати допомогу виключно вихідцям із Чернігівщини. Коли ми бачимо, що якийсь батальйон, де навіть чернігівців і немає, який потребує невідкладної допомоги, ми зосереджуємо всі сили і можливості, аби допомогти саме їм. Таким чином, ми допомагаємо й нашим чернігівцям. Якщо наша допомога сприяла побратимам з інших регіонів відстояти позиції або відбити ворога, , то цим самим ми допомагаємо й нашим землякам, бо тоді у них більше шансів на перемогу.
Як розповіли вояки, незабаром ще кілька їхніх побратимів повернуться зі Сходу країни.
Читайте також |
Коментарі (0) |