"Бажаєш жити – плати!" - дійсність чернігівських лікарень.

Забезпечення необхідними медикаментами повністю лежить на плечах пацієнтів, про що свідчить дослідження, яке провели експерти Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» спільно із соціологічною компанією “Umbrella Research”.

Ми знаємо, що медицина та її “державне” забезпечення, одно з слабких місць в нашому житті. Держава намагається провести реформи цієї галузі і ми дуже хочемо бачити результати цих реформ. Дослідження проводилось щоб виявити як змінився рівень забезпечення пацієнтів стаціонару безкоштовними медикаментами, отримати оцінки пацієнтами стану державних медичних послуг, проаналізувати місця пацієнта у структурі фінансування державних медичних закладів та виявити бачення майбутнього державної медицини.

Для цього було проведене опитування у групі людей, які за останні три місяці перебували на стаціонарному лікуванні в досліджуваних медичних закладах віком 25-65 років. Завантажити повне дослідження за посиланням bit.ly/zvit-free

На жаль, оцінка пацієнтами стану державних медичних закладів частіше на рівні негативних реакцій, лише інколи можливо почути позитивні відгуки. Лікування в державних медичних закладах міста повністю платне, без знайомих або грошей висока ймовірність не отримати належної допомоги в лікарні, так вважають учасники досліджуваної групи .

В результаті опитування виявлено ряд стійких уявлень про державні медичні заклади серед пацієнтів:

- реакція у більшості учасників – «без грошей ніхто на тебе не подивиться» ("Все конечно же платно. Все-все буквально." - казала одна з опитуваних)
- державні медичні заклади, це бідні бюджетні організації, котрі не спроможні забезпечити базові потреби для роботи. («Как врач говорит? Если ты заболел, то ты попал. А если попал бомж какой-то, то врач попал. Вот за свои деньги и покупает» - розповів один з учасників)

Забезпечення необхідними медикаментами перекладено майже повністю на пацієнтів, що підтверджується та обґрунтовується зі сторони представника місцевої влади, з яким спілкувалися в якості експерта, під час дослідження.

“Медикаменти та витратні матеріали” це не пігулки, це те що використовується для забезпечення технологій медичних процесів і забезпечення роботи відділення. Це і дезінфікуючі засоби і інші різноманітні матеріали для того щоб відділення існувало саме як відділення.

Медикаменти, в плані препарати, які можуть лікувати повністю пацієнта, - такого немає. Певний перелік препаратів, щось у нас там є потрошку і якщо ми можемо, і пацієнту це показано ми щось даємо для лікування. Нажаль не в повному обсязі і не всім пацієнтам які поступають до нас.”

“Наші основні витрати звичайно йдуть на зарплату співробітникам, і оплату енергоносіїв. Тобто, безпосередньо за державні кошти, витратні мед матеріали, на підтримку життєздатності У нас йде не більш 10-12% від загальної суми наших видатків на медикаменти”. - керівник управління охорони здоров'я Чернігівської міської ради Кухар Владислав Вікторович.

Дофінансування

В усіх закладах, пацієнти додатково фінансують державні медичні заклади, через добровільні благодійні внески та «господарчі списки».
Виявлено усталену в лікарнях міста практику - «хірургічний пакет» та «пакет», відома всім пацієнтам і сприймається як обов’язкова. «Хірургічний пакет» - стандартизований список закупки в разі хірургічного втручання, тут рукавиці, лезо, спирт, миючі засоби, порошок, перев’язочні засоби і т.п., вартість такого пакету – 2000 гривень. «Пакет» - також стандартизований список закупок, тут миючі засоби, перев’язочні матеріали, вартість такого пакету – 800 гривень.

В ході дослідження виявлено свого роду форму добровільного медичного страхування, що поширена в місті – «лікарняна каса»: щомісячний внесок становить 20 – 25 гривень, в разі захворювання клієнта каси, видаються певні кошти на операційне втручання або необхідні ліки на лікування. Організація не є державною, механізм функціонування та форму організації учасники дослідження не змогли детально описати.

Майбутнє державної медицини

Питання про майбутнє державної медицини викликало скепсис в учасників дослідження і відсутність розуміння. На думку експерта, державні медичні послуги це скоріше застаріла система, яка потребує реформування в сторону страхової медицини.

«Давним-давно повинна бути страхова медицина, і що люди за це не повинні платити. Це всім зрозуміло, що повинен хтось взяти на себе ці зобов'язання. Або страхові компанії, або держава в особі страхових фондів, і так далі.», Кухар Владислав Вікторович

Ситуація в розрізі лікарень:

КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня"

Репутація лікарні серед містян різна: від позитивного до негативного що стосується кваліфікації медичного персоналу та різкий негатив щодо необхідності за все платити, інакше послуги не будуть надані.
"Ну я столкнулась. Пришла к врачу, он говорит есть деньги? Сразу, сходу, давай. Нет? Мест нету, до свидания. Сразу, коротко и ясно";
"Неплохая больница";
"Специалисты хорошие там»;
"Врачи не компетентные.";
"3. Не больше!";
"Нормально все. На 4.", Ось наскільки відрізняються думки учасників.

Вартість лікування: в порівнянні з лікарнями інших міст, які приймали участь в дослідженні, лікування тут дещо дорожче обходиться пацієнтам, не виявлено ситуацій надання безкоштовних медикаментів.
За даними системи “ProZorro” КЛПЗ "Чернігівська обласна лікарня" за 2016 рік на закупівлю фармацевтичної продукції та медичного обладнання витратили 4,62 млн.грн та 4,59 млн.грн. на всі інші товари та послуги.

Чернігівська міська лікарня №1 Чернігівської міської ради

Репутація лікарні серед містян – більш позитивна, позитивні відгуки про кваліфікацію та відношення медичного персоналу. Негатив пацієнтів викликають незручності, що пов’язані з багатомісними палатами, по 6-7 чоловік та необхідність повністю все оплачувати.

"Ну вообще, о 1 городской я плохих отзывов не слышала. Очень хорошие врачи там есть. Я допустим там лежала, и я благодарна им, честно говоря.";
"Мой муж лежал в 1 городской. В реанимации. Изумительно, там очень хорошо. Конечно, уход в реанимациях у нас по городу везде хороший.";
"Плохого ничего";
"Вылечат за счет хорошего персонала.";
"Ну я скажу от 4 до 5. Именно как относятся. Кроме того, что покупать, относились нормально";
"Не совсем хорошо, когда 6-7 человек. Настолько это люди разного возраста. И это тяжело, конечно. Если постоянно ночевать и все, то выматывают большие палаты. ";
"Если брать как персонал работает в 1 городской? Ну довольно хорошо. Ну, если именно персонал, то и медсестры. И врач, тут можно сказать благодарности. Ну а остальное, что приходится все покупать…".

Вартість лікування: ситуація аналогічна як і для обласної лікарні.
За даними системи “ProZorro” ЧМЛ№1 на закупівлю фармацевтичної продукції та медичного обладнання в 2016р. витратили 5,23 млн.грн. і 3,08 млн.грн на інші товари та послуги.

Комунальний лікувально-профілактичний заклад "Чернігівська центральна районна лікарня"

Репутація лікарні досить позитивна, зі слів опитуваємих в лікарні працюють професіонали, гарні діагности.
"Слышала хорошее.";
"Медицина выезжает на людях, на старых. Ну не на старых, на опытных врачах. Которые уже видели перевидели, которые профессиональны.";
«Врачи очень грамотные. Они рассказали, что это будет, какие последствия. И они ничего не видят, это же не Киев. У нас оборудование хуже, рентген хуже, на котором практически ничего не видно. Вместе с тем, здесь они поставили точный диагноз, в Чернигове»;

За даними системи “ProZorro” КЛПЗ “Чернігівська центральна районна лікарня” на закупівлю фармацевтичної продукції та медичного обладнання за 2016 рік витратили 0,668 млн. грн і 1,45 млн. грн на інші товари та послуги.
Багато медичних препаратів та засобів відсутні у лікарнях. В одиничних випадках учасники володіли інформацією про закупки медикаментів державними медичними закладами, і зазвичай саме ці пацієнти отримували щось безкоштовно.

Більшість учасників дослідження не цікавились і відповідно не знають що закуповують медичні заклади. Таке сприйняття сформоване низькою обізнаністю пацієнтів щодо джерел фінансування державних медичних закладів та статей витрат, закупок.

Якщо умовно розділити якість надання послуг в державних медичних закладах за складовими, то частіше найвище оцінювалися рівень кваліфікації лікарів, дещо нижче – рівень надання послуг і найнижче – рівень забезпечення лікарень та роботи обслуговуючого персоналу (медичні сестри, няні). Як бачимо, галузь потребує глобальних змін, пошуку нових джерел фінансового забезпечення, контроль за фінансами та інформаційну зацікавленість з боку пацієнтів.

Нагадуємо що згідно наказу МОЗ №509 від 02.06.2016 р. інформацію про наявні ліки та лікарські засобі і матеріали в міських закладах охорони здоров’я можна знайти на офіційному сайті Чернігівської міської ради http://www.chernigiv-rada.gov.ua/health/med.

Інформацію про залишки ліків в медичних закладах підпорядкованих Управлінню охорони здоров’я Чернігівської обласної адміністрації можна отримати за посиланням http://uoz.cn.ua/ostatki.htm.

В свою чергу КЛПЗ “Чернігівська центральна районна лікарня” не виконує наказ МОЗ №509 та не оприлюднює інформацію про наявні ліки та лікарські засобі і матеріали.

Дослідження проведене “Центром політичних студій та аналітики “Ейдос” в рамках проекту "Забезпечення ефективних медичних витрат" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Громадське здоров`я" міжнародного фонду "Відродження".