Агрострахування: впроваджується нова модель

- До останнього часу ми багато чули про те, що з агрострахуванням в Україні не складається. Чому?

- Тому що агрострахування в Україні недостатньо розвинене. Щоб досягти тих показників, яких домоглись Канада, США та Іспанія (а в цих країнах агрострахуванню приділяється велика увага), усім нам належить зробити дуже і дуже багато. На даний момент всі зацікавлені сторони, включаючи уряд, страховиків та сільгоспвиробників, уже досить чітко уявляють, в якому напрямку слід рухатися. І цей план закріплений у відповідних документах. Зокрема, робочою групою при Міністерстві аграрної політики України розроблена Концепція розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції. Нині ця робота буде продовжена при Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Концепція фактично окреслює модель агрострахування, яка має бути впроваджена в Україні.

- Концепція – це те, що ми хочемо зробити в майбутньому. Але для початку хотілося б більше дізнатися про поточний стан українського агрострахування і, особливо, - у порівнянні з тими країнами, де цей інструмент управління сільськогосподарськими ризиками набув значного поширення.

- У Канаді, США та Іспанії справді дуже високі показники агрострахування. Там щорічно страхується від 50% до 80% посівів сільгоспкультур. При цьому страхування у цих країнах є добровільним, але держава залучає важелі, які стимулюють сільгоспвиробників використовувати страхування. Сільгоспвиробник має право отримати дотацію від держави на вирощування тієї чи іншої культури, якщо бере участь у програмі страхування і захищає своє виробництво від погодних ризиків.

Що стосується України, то, на жаль, агрострахуванням на даний момент охоплено лише 3-5% посівів сільськогосподарських культур. При цьому ми навіть не маємо точних даних. Агрострахування нині входить до майнового страхування, і реальна статистика з’явиться лише тоді, коли на цей стратегічно важливий для України вид страхування видаватиметься окрема ліцензія і збиратиметься відповідна звітність. Зараз ми можемо оперувати лише тими даними, які зібрало Міністерство аграрної політики України в рамках роботи за програмою компенсації частини страхових премій (2005-2008 роки), та даними, які наш Проект зібрав під час дослідження ринку агрострахування за 2009 рік.

Слід відзначити, що попри невеликі обсяги, страхування 2009 року спрацювало ефективно. Рівень виплат (співвідношення сплачених страховими компаніями сум відшкодування до зібраних ними премій) склав 37%. Цей показник є оптимальним. Він засвідчує те, що страхові компанії дійсно виконують свої договірні зобов’язання: вони відшкодовують клієнтам збитки і тим самим допомагають зберегти їх бізнес, стабілізувати доходи та розвиватися далі.

- То що ж виходить – за відсутності спеціальної ліцензії будь-яка страхова компанія може надавати послуги, пов’язані з агрострахуванням? Цікаво, якої вони будуть якості?

- Теоретично такі послуги може надавати будь-яка страхова компанія, що має ліцензію на майнове страхування. Однак агрострахування є дуже специфічним та технічно складним видом страхування. Не кожна страхова компанія візьметься за цю роботу.

Щоб застрахувати посіви, треба мати відповідних спеціалістів. Сільгоспвиробник навіть не розмовлятиме з людиною, котра не знається на специфіці його бізнесу, хоч яку б страхову компанію вона не представляла.

Страхова компанія повинна мати не просто навчений персонал, але й досвід роботи. Включаючи розроблені відповідним чином страхові продукти, розгалужену мережу представництв, якісне перестрахування та інші елементи, які забезпечують ефективну роботу на ринку агрострахування – як для сільгоспвиробника, так і для самої компанії.

- За Вашими оцінками, чи багато в Україні таких компаній, які можуть повноцінно працювати на агростраховому ринку?

- Згідно з експертними оцінками, таких компаній – близько п’ятнадцяти. Цього не багато, але й не мало. Враховуючи специфіку агрострахування, слід орієнтуватися не стільки на велику кількість страхових компаній, скільки на їх професіоналізм та надійність.

Це компанії, які серйозно працюють на ринку сільськогосподарського страхування, планують розвивати свій бізнес в цьому напрямку, завойовувати авторитет та довіру клієнтів. Вони відкриті для співробітництва, готові запозичити ті напрацювання, які наш Проект, вивчивши міжнародний досвід та українську практику страхування, пропонує ринку. Ці компанії також виявили бажання стати засновниками Аграрного страхового бюро.

- Аграрне страхове бюро – це щось нове на українському агростраховому ринку. Що воно за таке і чим займатиметься?

- Це буде об’єднання страхових компаній, які професійно займаються агрострахуванням. Основними його завданнями будуть розробка нових страхових продуктів, забезпечення якісного перестрахування, впровадження обраної моделі розвитку системи агрострахування в Україні та лобіювання закріплення цієї моделі в законодавстві України, зокрема, у Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні та у відповідному законі. Зараз працює ініціативна група із створення Бюро.

- Хто входить до її складу?

- Ініціативна група складається з представників трьох об’єднань страховиків: Ліги страхових організацій, Української федерації убезпечення та Асоціації «Страховий бізнес». Проект IFC «Розвиток агрострахування в Україні» координує цю роботу.

Ми отримали підтвердження від ряду страхових компаній (як я вже згадувала, їх – близько п’ятнадцяти) про готовність стати учасниками цього об’єднання. Ініціативна група працює з березня поточного року. На кожній робочій зустрічі розглядається ряд питань, які необхідно вирішити для створення Бюро. Думаю, що установчі збори Бюро відбудуться до кінця липня.

- Бюро створюється в рамках згаданої Концепції?

- Саме так. Бюро є тією частиною моделі партнерства між державним та приватним сектором у системі агрострахування, яка представляє приватний сектор. Державу, відповідно до цієї моделі, представлятиме Агентство з управління ризиками, яке також має бути незабаром створене. Таким чином, баланс інтересів приватного та державного секторів буде втримано і, відповідно, будуть захищені інтереси сільгоспвиробників.

- Хто ініціював створення нової системи агрострахування в Україні?

- Умови для створення життєздатної системи агрострахування об’єктивно визріли в Україні. Сільське господарство зараз є однією з провідних галузей економіки і потребує розширення інструментів, які забезпечують його стабільну роботу. Зміна клімату та серйозний вплив погодних ризиків на врожаї змусили державу та сільгоспвиробників уважніше поглянути на цю проблему. Разом із тим, страхові компанії зацікавлені в розвитку цього бізнесу, а банки – у якісному страховому захисті майбутнього врожаю як заставного майна. Проект IFC «Розвиток агрострахування в Україні» став каталізатором цієї роботи. Він поєднав інтереси всіх сторін і цілеспрямовано допомагає Україні у створенні Бюро.

- З Бюро все зрозуміло – не сьогодні-завтра воно заявить про своє існування. Це лише питання часу. А от як справи з Концепцією розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції?

- Концепція необхідна як документ, який закріплює узгоджене бачення всіх зацікавлених сторін. На жаль, недавні політичні процеси, пов’язані з президентськими виборами, пригальмували роботу над цим важливим документом. Нині ситуація більш стабільна, що дозволить активізувати роботу над Концепцією. Ми маємо хорошу підтримку та розуміння з боку Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що є неабияким фактором.

- Чи не прискорить створення Бюро ухвалення й самої Концепції?

- Безумовно, це два пов’язані між собою процеси. Концепція – це рамковий нормативно-правовий документ, який накреслює модель, що буде створена в Україні. Бюро – це фактична реалізація цієї моделі. І, скоріш за все, побачивши не лише документарну ініціативу з боку агрострахового ринку, але і його практичні дії, держава прискорить ухвалення Концепції.

- Щоб вирішити проблеми, які накопичилися за минулі роки у сфері агрострахування, треба налагодити тісну співпрацю між страховиками та аграріями. Тому запитання: як сільгоспвиробники реагують на ситуацію, що зараз розгортається?

- Досі сільгоспвиробники доволі пасивно ставилися до агрострахування. Причин для цього багато. Одна з них – наявність негативного досвіду того часу, коли ринок тільки народжувався, коли не було ефективних продуктів, досвіду роботи в цій сфері, достатньої інформації про те, як грамотно користуватися страхуванням. Не було також сформованої культури страхування. В останні два-три роки ситуація поліпшується, частково завдяки зусиллям нашого Проекту. Він приділяє велику увагу інформаційній роботі, яку ми проводимо у тісній співпраці з Міністерством аграрної політики України, з його обласними та районними управліннями. Так у рамках навчальної кампанії для виробників із січня 2009 року учасниками двогодинних семінарів з агрострахування стали понад 2300 сільгоспвиробників. Ця кампанія охопила практично всю Україну, і ми сподіваємося, що ця робота триватиме, в тому числі, й за підтримки сільськогосподарських дорадчих служб, з якими ми налагодили тісну співпрацю.

Разом із тим, погода підштовхує сільгоспвиробників шукати рішення, як убезпечити свій бізнес. Цього року, наприклад, у Харківській області, за оцінками Асоціації фермерів та приватних землевласників України, загинуло близько 90% озимої пшениці. Це означає, що сільгоспвиробники, які не застрахували своїх посівів, зазнали мільйонних збитків.

Підвищенню інтересу до страхування сільськогосподарських ризиків сприяли і круглі столи, які навесні цього року були проведені нашим Проектом спільно з Міністерством аграрної політики України в Сумах, Кіровограді та Рівному. Загалом у них взяли участь близько 100 чоловік. Більшість із них представляли аграрний бізнес. За результатами цих круглих столів були ухвалені резолюції, які відображають нове сформоване ставлення сільгоспвиробників до питань агрострахування.

Сільгоспвиробники виступають за невідкладне ухвалення Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні, а також закону, який регулюватиме страхування сільськогосподарських ризиків за державної підтримки. Сільгоспвиробники також вважають, що держава повинна зайняти активну позицію в розвитку агрострахування, в тому числі і через задіяння фінансових інструментів, виділення відповідних субсидій, розробки стандартних страхових продуктів.

Ми плануємо передати ці резолюції, під якими стоять підписи учасників круглих столів, урядові, Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин та іншим зацікавленим сторонам. І ми переконані, що голос сільгоспвиробників почують всі, хто в Україні формує аграрну політику в цілому і, зокрема, - у сфері агрострахування.

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»