Нашому Адаменку -- довічну президентську стипендію!

Відповідно до Указу Президента України від 26 листопада 2001 року №1147 (зі змінами, внесеними Указами від 2 грудня 2002 року №1113, від 14 жовтня 2004 року №1242, від 10 жовтня 2005 року №1431, від 13 липня 2006 року №612 та від 11 квітня 2008 року №327) Президент України Віктор Ющенко призначив довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність:
Адаменку Миколі Петровичу - політичному в'язню 1953-1956 років, реабілітованому в 1962 році (Чернігівська область).
Довідка "Сіверщини".
Микола Адаменко народився на хуторі Гапішківка під Сосницею. Під час навчання в Київському університеті був заарештований за антирадянські вірші -- насправді в них йшлося про тяжке колгоспне життя. За іронічними словами самого Миколи Петровича, "я писав віршата кволі і за них позбувся волі". Смерть Сталіна скоротила термін його перебування в засланні.
Після виходу на волю працював на різних роботах, зміг здобути вищу освіту і довгий час працював учителем у Новгород-Сіверському районі (Полюшкіно), де українську мову старі люди називали панською, та в Сосниці, де створив музей О.Довженка.
Ініціатор створення товариства "Просвіта" у своєму селищі, керівник мистецького об"єднання "Убідь", автор ряду книг та численних газетних публікацій. Постійний автор газети "Сіверщина".