Економія на чорнобильцях

На чергових парламентських слуханнях , присвячених чорнобильській темі, констатовано, що й так недостатнє фінансування чорнобильських програм на 2009 рік суттєво урізано. Киваючи на світову фінансово-економічну кризу, влада в кілька разів зменшила бюджетне фінансування на медико-санаторне обслуговування громадян, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. А по забезпеченню ліками фінансування хоч і збережено на рівні 2008 року, але що з цього, коли сам парламент мусив констатувати : ціни на ліки порівняно з торішнім зролсли на 70 відсотків.

Не кращі справи й із забезпеченням чорнобильців жмтлом , хоч всіма чорнобильськими програмами й законами гарантовано державну допомогу постраждалим. А на обліку на отримання й поліпшення житла -- понад 40 тисяч сімей постраждалих, в тому числі 10 з половиною тисяч сімей інвалідів. І при нинішньому фінансуванні ця черга зникла б років за 50. Але на 2009 рік у бюджеті взагалі не передбачено коштів на житло чорнобильцям.

В десять разів зменшено фінансування на дослідження забруднених територій, радіологічний захист населення, екологічне оздоровлення територій, Мова не про 30-кілометрову «мертву зону», а про довколишні регіони, на яких мешкають сотні тисяч людей.

Ось такий бюджет прийняла Верховна Рада. Подавав його в парламент Уряд, а підписував після затвердження Президент. Так що всі гілки влади вирішили зекономити на чорнобильцях .

Натомість міністр Міністерства з надзвичайних ситуацій Шандра повідомив про те, що уряд запропонував парламенту споїм рішенням значно скоротити список населених пунктів, що визнані постраждалими від аварії, -- аж на 332 населені пункти. Мотивується це тим, що обстеження показали зменшення радіації. Також начебто за таке скорочення й місцева влада, бо, мовляв, зняття з населенного пункту статусу постраждалоого привабить сюди інвесторів.

Чи це дійсно так і які населені пункти Чернігівщини можуть потрапити в список на скорочення? В обласному управлінні МНС, яке опікується чорнобильськими питаннями, нашій газеті повідомили, що їм невідомо, які села області потрапили в цей перелік. Ніяких пропозицій в міністерство вони не подавали. Такі рішення готуються в столиці, в міністерстві, бо там концентруються дані щорічних обстежень по всіх постраждалих областях, а вже потім їх поріввнюють і визначають найменш забруднені населені пункти.

В управліннi також повідомили, що тут не зацікавлені в скороченні списку постраждалих, адже цим населеним пунктам виділяється хоч якесь додаткове фінансування. Така ж позиція і заступника голова обласної ради Олега Обушного, до якого звернулася наша газета. Більше того, Олег Олексійович повідомив, що на недавньому відзначенні 23-ї річниці Чорнобильської трагедії самі чорнобильці, представники громадськості критикували подібні плани столичної влади.

Цікаво, на яких же це представників місцевої влади посилаються в столиці? Хто у нас в області виступає за такі скорочення –обласні чи районні адміністрації, районні чи сільські ради ? Пропонуємо їм через газету внести ясність?

А Олег Обушний на прохання нашої газети пообіцяв від імені обласної ради з`ясувати в столиці, які населені пункти області планують виключити з переліку постраждалих від Чорнобилю. Чекаємо від столичної влади такої інформації.

Петро АНТОНЕНКО.