„... життя продовжується і треба в ньому бути оптимістом". До 23-річниці аварії на Чорнобильській АЕС

ПРО КОЛЕГУ
Дата - 26 квітня 1986 року - навіки увійшла до світової історії масштабних катастроф. Цього року минає 23-річниця Чорнобильської трагедії. Та навіть сьогодні важко уявити якими б могли бути наслідки аварії, якби не ЛІКВІДАТОРИ – люди, які, усвідомлюючи небезпеку, першими стали на захист мирного населення, ризикували своїм життям та здоров’ям заради майбутніх поколінь.

Сьогодні я хочу розповісти про свого колегу Олександра Михайловича Павленка, який у числі перших прибув до Чорнобиля в ті страшні дні.

Зі спогадів Павленка О.М.:

"У 1986 році я проходив службу у якості офіцера в одному з оперативних підрозділів Управління внутрішніх справ України в Чернігівській області.
У пам’яті навіки закарбувався той день, 26 квітня 1986 року, коли у свій вихідний, повернувшись додому з риболовлі, я побачив стурбовану дружину. Вона повідомила, що мені безперервно телефонують з роботи і повторюють одні і ті ж незрозумілі слова. На наступний дзвінок я відповів особисто і зрозумів, що сталося щось надзвичайне. Чітко зрозумів я тільки, що повинен терміново прибути на службу з тривожним чемоданом та у польовій формі.
Про те, що на Чорнобильській АЕС сталася якась аварія і особовий склад повинен бути готовий для відправки у місто Прип`ять для виконання відповідних завдань, я дізнався тільки прибувши до Управління."

Про ці трагічні дні Олександр Михайлович добре пам`ятає, але розповідає скупо, так як біль про те лихо світового масштабу та втрату близьких друзів по службі назавжди залишились в його серці.

Особовий склад Чернігівського управління внутрішніх справ у складі збірного загону чисельністю 260 співробітників був направлений у зону Чорнобильської АЕС. Олександр Михайлович потрапив у пекло аварії в перших числах травня і тільки на місці зміг оцінити масштаби того, що сталося. Вразив контраст: природа жила своїм життям з весняним співом птахів та зеленню дерев, а у небі над станцією безперервно кружляли гелікоптери, скидаючи щось у горловину зруйнованого 4-го реактора...

До особового складу звернувся колишній начальник Чернігівського УМВС ( на той час заступник Міністра внутрішніх справ України) генерал Вошкін Юрій Андрійович - один із керівників урядової комісії та штабу з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на жаль, нині покійний. Він проінформував про дійсні масштаби аварії та поставив першочергові завдання. Одним з найголовніших - з першого дня аварії - була евакуація цивільного населення міста Чорнобиля та навколишніх населених пунктів.
Під час ліквідації наслідків аварії Олександр Михайлович виконував обов`язки начальника штабу Північного напрямку Чорнобильської зони. Завдання з евакуації населення були виконані успішно й у найкоротші терміни.

Серед інших найважливіших завдань були такі, як охорона громадського порядку в місті Прип`яті та забезпечення пропускного режиму з метою недопущення сторонніх осіб та транспортних засобів у зону аварії.

18 травня 1986 року, після чергового медичного огляду, за рішенням медичних працівників та керівництва штабу з ліквідації наслідків аварії, Олександр Михайлович зі своїми колегами по службі залишив Чорнобильську зону та повернувся до Чернігова.

Зі спогадів Павленка О.М.:
"Хотілося б сказати, про колег. Співробітники органів внутрішніх справ Чернігівщини під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС показали свої найкращі людські якості: порядність, мужність, витриманість та шанобливе ставлення до місцевого населення. Вони із честю виконали свій професійний та громадянський обов`язок.
На жаль, сьогодні багатьох з них уже немає в живих, майже 90 відсотків стали інвалідами. А взагалі: життя продовжується і треба в ньому бути оптимістом".

У листопаді 1998 року, в званні полковника Павленко О.М. був звільнений з органів внутрішніх справ на пенсію за станом здоров`я.
З березня 1999 року працює в Чернігівській митниці: 5 років - у підрозділі власної безпеки, а з 2004 року – начальником відділу по роботі з особовим складом.

Сьогодні у колективі Чернігівської митниці працює 6 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Це: Ігор Судорженко, Віктор Абрамович, Сергій Война, Олег Захарчук, Сергій Михайлов, Віктор Очков. Двоє молодих співробітників - Іван Урупа та Роман Сергієнко - мають статус потерпілих від аварії на ЧАЕС.

А тому в переддень 23-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС хотілося б побажати усім учасникам ліквідації наслідків аварії, перш за все, міцного здоров`я, терпіння й оптимізму, плідної праці та успішного виконання завдань, що стоять перед митними органами України.
На фото: О.М.Павленко

Василь Давидюк,
Чернігівська митниця