Наше військо. Елітний полк у Чернігові. ФотоРЕПОРТАЖ
Згодом матері та дружини, в яких на війні загинули їхні близькі люди, об’єдналися в організацію дружин та матерів загиблих «афганців».
І ось тепер вони з Києва прибули до дислокованої в Чернігові військової частини, яка має назву — 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (простіше – «учебка»), аби на власні очі побачити, як сьогоднішні солдати, прапорщики та офіцери харчуються, які в них умови побуту та й взагалі як живеться представникам українського війська. А ще — зустрітися з особовим складом військової частини, адже мета цього приїзду сюди — не тільки ознайомитися зі службою, а й ще раз нагадати про трагічну сторінку нашої історії, привернути увагу до тих, хто причетний до військових подій, розповісти про тих, хто служив в Афганістані, віддати данину пам’яті полеглим воїнам-афганцям.
Руки скувала утома,
Палить їй душу афганська гроза —
Син не вернувся додому.
В неї вiн був ясночолий, як свiт,
Сонячно так усмiхався,
Ще й двадцяти не було йому лiт,
Юним навiк і зостався.
…Роки летiтимуть, мов журавлi,
Та не полегшає втрата,
Доки ходитиме по землi
Мати солдата.
Такі слова не могли не розчулити навіть вояків, що зібралися в актовій залі військової частини, де окрім промов, звучала і пісня про далекий Афганістан.
Для гостей керівництво військової учбової частини організувало своєрідну екскурсію. А тут є на що подивитися. Гості з Києва були вражені комфортними умовами проживання контрактників — як сімейних, так і одиноких військовослужбовців. Одинокі, щоправда, мешкають у тримісних кімнатах, а одружені — в окремих. Підлога в сучасно обладнаній лазні — з підігрівом. Функціонує автономно прасувальне відділення, де працюють праски-машини фірми «БОШ».
Самостійні просторі «апартаменти» для військових музикантів займають тут чимало місця. Недарма оркестр завжди бере участь у загальноміських та загальнореспубліканських заходах. Військових музикантів із радістю зустрічають у Республіці Білорусь, куди вони виїжджають як побратими.
Та й сама історія цього підрозділу цікава.
— Наш навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту був сформований як 8-ий окремий Чернігівський навчальний залізничний полк, — розповідає Віктор Онищенко, начальник цієї «учебки». — 2 травня 1950 року, коли особовий склав військову присягу, встановлений днем частини. Цього року відзначатиметься 60 років з дня її створення. Наші військовослужбовці свого часу постійно працювали на будівництві БАМу, залізничних ліній Курган-Караганда, Кокчетав-Кзил Ту, виконували підводно-технічні роботи на річці Тиса, приймали участь у ліквідації аварій на Чорнобильській АЕС та наслідків землетрусу у Вірменії. Вже у незалежній Україні військовослужбовцями полку був наведений тимчасовий автодорожній міст через Десну, а також зведений міст через Десну біля станції Пирогівка, що у Новгород – Сіверському районі. Особовий склад брав участь у будівництві першої в Україні сучасної автомагістралі Київ — Одеса. Понтонно-мостовий батальйон частини будував автомобільний міст в районі Києва через Дніпро. Затим брав участь у реконструкції автодорожнього мосту через Сейм поблизу Батурина.
У 2000 році Указом Президента України полку було присвоєно почесне звання «Чернігівський», а командиру полку вручили Бойовий Прапор — перший із частин залізничних військ.
Для забезпечення навчального процесу у 2001 році було побудовано 12 кілометрову залізничну колію у 169 навчальному центрі Міністерства Оборони України «Десна».
Як проінформував начальник штабу — перший заступник начальника навчального центру Валерій Чемеринський, військова частина виконує завдання, покладені на Державну спеціальну службу транспорту, здійснює технічне прикриття та відбудову об’єктів національної транспортної системи України, транспортних комунікацій, якщо внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій і катастроф вони будуть порушені, при потребі — охороняють об'єкти національної транспортної системи.
Військовики учбової частини проводять майже усі види будівельних робіт та надають послуги технікою. Під час кризи, за 2009 рік, частина заробила майже 3 мільйони гривень. Військові будівельники виконували роботи з ремонту рейко-шпальних решіток, зводили несучі та огороджуючі конструкції будівель та споруд, ремонтували підкранові колії, займалися бетонуванням та земляними роботами.
В’ячеслав Кушнір, заступник начальника навчального центру з виховної роботи повідомив, що, коли виникла загроза розформування полку, він був переформований у навчальний центр і виведений з Міністерства оборони з подальшим підпорядкуванням Державній спеціальній транспортній службі.
Як розповів В’ячеслав Кушнір, в частині створено оптимальні умови для службової діяльності та навчання курсантів. Навчально-матеріальна база частини складається з 57 навчальних класів, навчального полігону для відпрацювання практичних навичок та понтонно-мостової бази «Десна». Окрім лазні, в частині функціонує басейн, спортивний комплекс, клуб на 400 чоловік, бібліотека з загальним книжковим фондом більш ніж у 20 тисяч книг.
Після закінчення навчання військовослужбовців розподіляють для проходження військової служби в структурні підрозділи Державної спеціальної служби транспорту, які дислокуються в Києві, Львові, Червонограді, Чопі, Кривому Розі, Харкові, Конотопі Сумської та Новомосковську Дніпропетровської областей.
8–ий Чернігівський військовий навчальний центр готує спеціалістів та молодших командирів для структурних підрозділів Держспецтрансслужби за 20 спеціальностями. Сьогодні, коли отримати роботу складно, а за навчання у більшості випадків треба платити, такий формат діяльності частини дуже важливий. За час навчання тут можна отримати не лише суто військові спеціальності (командири відділень колійних взводів, начальники кодувальних груп, відділень охорони, інженерно-саперних взводів, монтажно-мостових та понтонно-мостових взводів, водолази, санітарні інструктори, начальники радіостанцій, радіотелеграфісти), а й ті, що стануть у нагоді і в цивільному житті після служби в армії: електрик-дизеліст, кухар, машиніст екскаватора, машиніст бульдозера, водії шляхово-будівельної техніки, зокрема, автогрейдерів, скреперів, кранівників-екскаваторів.
По секрету дізнався, що до цієї учбової частини, незважаючи на те, що вона має «будівельний» статус, попасти служити сюди, не так то й просто. У цьому переконалися на власні очі і гості з Києва, які отримали позитивне враження від перебування у цьому навчальному центрі.
Брав участь в екскурсії по військовій частині Сергій КОРДИК
Читайте також |
Коментарі (0) |