Думка заслуговує на увагу!

Йдучи за логікою пана Миколи, вже давно час розпустити всі самоврядні структури місцевого рівня, ввести прямий розподіл коштів зверху донизу на піставі кількох інструкцій чи циркулярів, припинивши будь які розмови на предмет ситуації з невиплатами заробітньої платні тощо. Ото цього б і хотілося декому уверху.
Разом з тим, моя особиста позиція цілком відрізняється від вашої, шановний пане Шкурко. Оскільки я вбачаю у своєму представництві у районній владі не тільки роль розподільника того, що спущено зверху. А ще й своє депутатське слово й позицію проти того "безпредєла", у якому опиняються з рока в рік дотаційні райони, поставлені на межу виживання якраз через непрофесіоналізм тих очільників, які є по всій вертикалі виконавчої влади. А так, голосуючи проти прийняття бюджета району, ми примушуємо "професіоналів" повернутися до справедливого розподілу. Щоб гроші йшли не на Хюндаї, не на надприбутки кількох десятків мільярдерів, а направлялися в тому числі на бюджетні рівні районів.
Однак звичайно що у кожного з нас своя оцінка ситуації, своя совість, своя позиція тощо.

Пане Сергію, а хіба не дивно, що наші рідні українські ЗМІ так активно поширюють інформацію про те, що Олега Тягнибока з Ігорем Мирошниченком віднесено до першої десятки "затятих антисемитів"? А де ж наша прогресивна, патриотична еліта, котра мовчала, мовчить і надалі, скоріш за все, триматиме язика в одному місці, зовсім не піднімаючи голосу проти того згуртованого шобла ( а це кілька десятків!!!!), представники якого вже давно заслужили право на місце у списку ТОП всіма українцями засудженого та вкритого вічною гандьбою, як жорстокі українофоби-відкриті ненавистники нашого етносу. Але "совість нації", її найкращий інтелект мовчить. Тож ці україножери так і жирують, згадуючи своїх попередників, відкриваючих храми нашим пращурам.Про що власне ти згадуєш під темою 17 століття. І такий стан речей є нашою ганьбою.

Тож я і подав цей витяг з сайту, підтверджуючи абсурдність ситуації.

Згоден, пане Сергію. Ситуація навколо інформації, поширеної як популяризація "неперевершених" успіхів команди очільників Чернігівщини щодо так званої ліквідації проблем навколо заборгованості по зарплатні, виглядає абсурдною, безглуздою, лукавою. На жаль сьогоднішній морально-психологічний стан в інтелектуальній частині суспільства дозволяє виконавчій владі оце так жорстко та незграбно грати на почуттях стомлених абсурдом, доведених "до ручки" та повністю втративших віру у якійсь глузд людей. Тому так і виходить, що замість нормального чоловічого та конкретного "прошу Вас пробачити від імені ...." звучать по-суті витяги з майбутнього нагородного листа за такий то конкретний подвиг!? Дива та й годі! І головне, що це реалії нашого часу.А ще, коли чуєш, що вперше за 7 років, то взагалі апетит пропадає. Але, скоріш за все, й те, що чуємо-то не все. Багато сюжетів для майбутнього розкішного кіна ще попереду.
А щодо бюджетів, що приймалися на місцях, то тут звичайно що навіть ті, що себе опозиціями нарікли, вчинили в унісон владі.
На сесії Новгород-Сіверської районної ради в кінцевому підсумку проти прийняття цього "голодоморного" бюджету голосували тільки троє депутатів-від УНП та БЮТу. І то біда.

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації підкреслив, що на сьогодні область повністю отримала фінансування для забезпечення всіх захищених статей, насамперед для виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Про це повідомив сайт "Чернігівський монітор". Чернігівський монітор

Шановний Миколо Пантелійович! Ви вже так не принижуйте можливості В.М.Чорновола, як керівника обласної владної структури на Львівщині.Тоді йому вдалось зробити впевнені кроки.Але то тема окремої розмови. А коли не журналіст, то хто по-вашому мав би очолити раду? Тоді ж ще не було вашого брата -підприємця. Вони ж якраз первісний капітал накопичували у Москві та Польщі, на місцевих базарах та у стихії крокуючої країною приватизації!? Та й той досвід з економікою, яким ви переймаєтесь, навряд чи на перші позиції мав постати у порядку денному.Отож невідомо, кому б ще, як не Чорноволу вдалось би рай відбудувати у окремо взятій області, коли центральна влада у країні знаємо кому належала.Від "групи 239" і до тієї ж комуно-більшовицької нуменклатури на місцях.Бо і у Ніжині ж "ковбасної революції" теж не відбулось. Не Чехо-Словаччиною, не Польщею і не Балтією ми були. От коли б сталося саме так, тоді б, я впевнений, ми у постаті В.М.Чорновола на сто відсотків побачили б Вацлава Гавела. Однак-маємо те, що маємо. Так, що не коріть достойника за якісь непорозуміння.

У той час ці нікчеми від комуно-більшовицької системи на повну катушку запустили ідеологічно випробувану та загартовану "у боях" машину з Лубянки проти українських симпатиків представників націонал-патріотичних сил. Пам'ятаю, як важко було пояснювати всі ці побрехеньки та відвертий потік українофобського безглуздя. Чого вони тільки не придумували. В тому числі і що Чорновіл і пенсії ліквідує, і що врожай закликає не збирати по осені на полях, іншу дурість. Звичайно що за багатьма напрямками вдалось. Бо інакше ми б на сьогодні жили у іншому вимірі!? Не сталося. Тепер маємо задовольнятися розмовами про Митний союз, Єепи тощо та слухати "рускій мір" від клоунів з нашинським минулим.

Пане Василю! А що зробить Чернігівська обласна рада панові Прокопенкові , коли той не дотримає свого слова? Як на мене, то нічого.Бо й не таке бачили та чули. А так, то до чого всі ці чиновники з відповідною імітацією діяльності?

За крок до самознищення
Цього разу, спочатку натиснувши кнопки за розвал демократичної коаліції - нехай і двома голосами, а днем пізніше поставивши підписи під папірцем про наміри створювати щось нове і химерне разом з неможливими для здорового глузду союзниками - народні депутати від Української народної партії остаточно поховали нехай і хиткі, але все ж таки сподівання правого електорату про честь і розум політичної сили на ім'я Українська народна партія. Розчарував і її багатолітній лідер - Юрій Івановіч Костенко. Без сумніву - чесний політик, порядний чоловік, виразний інтелектуал на фоні нових часто-густо недостатньо освічених обранців нової генерації, людина не утоплена у болоті брудних оборудок. От тільки як виразник консервативної частини націонал-демократичної еліти політикуму виявився слабким, бо так не зміг оговтатися від незадовільного результату спроби невдало організованого походу під скляний купол українського парламенту разом з вічно молодим Іваном Плющем. Після поразки, він на деякий час укрився далеко і високо за сніговими вершинами у горах (майстер спорту з альпинізму), і, здається, навіть не збирався повертатися... у політику(!!!)
А з партії, один за одним, виходили потужні постаті, справжні державники за покликанням і патріоти за суттю. Це ж вони вправно внесли до великої зали на ім'я Україна прапор незалежності і свободи. А на момент формування блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" УНП була без сумніву найпотужнішою за представництвом харизматичних і колоритних особистостей-патриотів політична сила. Олекса Гудима, Євген Жовтяк, Михайло Ратушний, Павло Мовчан, Iван Драч, Ігор Юхновський, Славко Кириленко...
Здається, що найголовнішим каменем спотикання став брак перспективи у політичної сили на момент неоднозначної ситуації в країні після перемоги Помаранчевої революції. Керівництво партії разом з лідером не змогло довести перед демократичним Президентом своєї правоти. А так, враховуючи мякий характер керівника партії, амбіції деяких партійних князьків на обласному рівні, що вже бачили уві сні себе у кріслах заступників губернаторів, потужний кадровий потенціал УНП "любі друзі" Президента В.А.Ющенка просто відсунули в бік. Партійне ж керівництво всю президентську каденцію В.А.Ющенка так і не знайшло себе, не зрозумівши альфи та омеги правильності політичного етикету у незвичних умовах: і критикувати не зручно, адже начебто свій, і боротися за своїх - соромно(!!!). Ось у такій ролі соромязливої нареченої і прожила партія час "помаранчевої влади".
А навколо вождя бігали молодші за віком прагматики, які ще прагнуть і до парламенту будь за що на коденцію хоча б вскочити і по можливості до урядових структур наблизитись. І дарма, що і президент буде не з тих, і уряд фактично за здоровим глуздом навіть віртуально не перетвориться на проукраїнський (!!!) Вони не думають про майбутнє партії, про рядових членів на місцях, вони прагнули ще з 2006-2007 років довести партійцям небажаність змін у керівництві УНП в тому числі і голови.
Хоча ще два-три роки тому партія мала реальний шанс модернізуватися і постати на українському політичному подіумі незламною "Правицею", бо був неповторний варіант отримання енергійного, загартованного, активного, нестомленого роками боротьби лідера - Василя Михайловича Червонія. На тому з'їзді, коли пан Червоній балотувався на посаду голови партії, і отримав половину голосів від Костенка, лідерові партії просто необхідно було запросити його на посаду першого заступника. І, якщо голова партії за Президента Ющенка не зміг відстояти на посаді обласних керівників Василя Червонія чи Євгена Жовтяка, голів адміністрацій по районах, то про яку можливість роботи у коаліції з вчорашніми противниками за ідеологією може йти мова? Ой не лукавте, панове! Просто ви вже стомилися без справжньої влади, яка така пахуча і приваблива! Ось тому, всі ці голосування у парламенті проти збереження своєї ж коаліції на чолі з Юлією Тимошенко, а потім підписи, від яких дехто встиг відмахнутися, доводять, що націонал-патриотичні сили зовсім дезорієнтовані, що спокуса тимчасових преференцій та заохочувань руйнує свідомість і їхніх представників.
А так, до парламенту треба йти новим людям, переважно молодим - від 25 до 45 років. Адже на даному етапі зрузумілим стає звичайнісінький факт паразитизму навіть у високій політиці, коли у хід ідуть зовсім не ідеологічні зобовязання, а прагматизм особистх інтересів. Сумно за однопартійців, навіть образно.
неділя, 07.03.2010, boryslav (Написана з нагоди голосування представників УНП у парламенті на підтримку Уряду М.Азарова більше двох років тому)