А взагалі це так дивно, коли у людей типу родини Луценка чуємо про доволі помінний бізнесовий куш. Питається-звідкиля? Що се так вдало колись(???) вдалось провернути відносно нестарим ще представникам "гуманітарної" родини, щоб декларувати таке небідне життя? Отож і відношення народу до їхніх "проблем" далеко від того, щоб постати "широкой грудью " перед кривдниками!?Бо не вірить таким опозиціонерам та частина нашої спільноти, що , наче б то і не дурна, а за  заробітню платню навіть вижити не може!? А такі, бачеться, не пропадуть.

А чи багатьох пригадаємо з переліку достойників, унаслідовавших  приклади Терещенків, Ханенків, Семиренків, Гарбузовського, Ф.Тюрина, інших меценатів-благодійників, полишивших слід у наших пенатах? Просто нинішні багатії зовсім іншого "замісу". Не тим шляхом, ніж попередники, прийшли до мільйонів.Ото весь "шик" та трагізм колись схоплених мільйонів.

Роздумам про те, що "мав би  хтось там щось зробити"-безкінечні.Як і роздуми про  суди!? Інша справа-роби сам правільно. А це значить, що коли б кожен суб'єкт правових відносин на теренах держави, вважаючий себе УКРАЇНСЬКИМ, вчинить так само, як відбулось у випадку з "Сіверщиною", все буде нормально. А представники "п'ятої колони" відчуватимуть своє банкрутство.

Та мабуть, все таки, першою нашою землячкою, яка уславила Чернігово-Сіверський край у поважному переліку лавреатів Шевченківської премії, стала відома українська достойниця-Раїса Петрівна Іванченко.Це вона у 1996 році отримала Премію за свою тетралогію "Зрада, або як стати володарем","Гнів Перуна","Золоті стремена", "Отрута для княгині".Її мала батьківщина -Новгород-Сіверщина, с.Стахорщина.

Це так смішно виходить, що аж  без пів-литра не розберешся, -сказав би один відомий у наших пенатах бувший керівник совєцької доби.Про що йдеться, панове? Чи про авторитетне громадське зібрання, яке створене зовсім не для того, щоб потонути з головою у рутині бюрократії, вкотре продублювавши бувші райкоми, виконкоми, державні адміністрації? Адже  все це знов випливає з того, коли прагнеш хоча б запам'ятати ці 15(!!!) позицій.Та чи не найбільш вражає позиція тих, кого життя так нічому і не навчило, постійно омиваючи окропом.Все сподіваються, йдучи на підтанцьовки до влади. А потім бідкуються про розчарування. Ну й наївні ж ці старійшини від націонал-демократії.Що минулорична каденція  відповідної ради подарувала нашому краєві якраз у площині  формування справді громадянського суспільства? Боюсь пальців на руках не вистачить! А у районах, то взагалі дива.

А хотілось почути щось значно свіже та виразніше від пана Аверченка хоча б цього дня.Та знов сходимося на знайомому лейкмативі-"незалежно від того,.." та від того.??!!..Московської ж церкви здається таки не було з молитвою за упокоєніє?

Воно то,  чи по простому, справа їхня. Але нічого дивного нема у діяльності цієї людини. Коли він зміг всілякими безвідповідальними діями та вчинками загубити "Помаранчеву справу" ХХІ століття, то що вже говорити про єдність цього хиткоко політичного проекту, зшитого гнилими нитками при "народженні"! Адже знаємо, що то за дитятко  йшло "ніжками вперед" на поверхню політичного українського простору!? Можливо ВІн, "вождь", не знав і сам, що створював. А коли б воно це "творіння" було справжнє, а не кланованим маргенесом, то й навіть Ющенко нічого б з ним не натворив.

"Тож, на думку Валерія Асадчева треба нарешті провести політичну люстрацію. «Це має стати головним завданням позапарламентської опозиції»!?От тільки постає запитання, що коли це не пустопорожні слова, то яким чином і у який спосіб  ""позапарламентська опозиція" буде впроваджувати в життя цю класичну на словах тезу останніх 22 років? Бо мабуть через певний час вже не знайдеш і останнього кандидата до лав тих, кого має вимести з українського простору с..на метла? Адже тільки і залишається що робити, так це час від часу і слухати одне й теж від стомлених  навантаженням викликів епохи особистостей, реально відпрацювавших свій внутрішній потенціал першого етапу(часом невдалого) національної революції.

Пане Сергію! Не поспішай швидко(хоча це твоя практика) роздавати ярлики.Наразі моя позиція-це відповідь людям, що мають  певни претензії до відомих українських політичної та громадської організацій.А ось твоя авторська  чергова штучка з оцінювання особистостей, як то моєї персони,  здається зовсім недоречна. Та, власне,  як і перманентний останнім роком захист  збанкрутілих і недолугих партійних босів. Бо ж саме вони, а не я, провалили те, заради чого ми їх підтримували.Тож нехай вони і справді, як наголошують автори суджень, залишаються у вантажі зайвого політичного краму на узбіччі історії. Ну а ти що, шановний пане Сергію, можеш і надалі вважати, що чесна позиція - є "неповагою  до себе"?!

З роздумами пана angora у певному сенсі можна погодитись. Однак поєднувати претензії до "Просвіти" та УНП на однаковому рівні вимог є не зовсім справедливо. Адже коли УНП дійсно є  наразі досить незрозумілим політичним утворенням через  повне банкрутство  поки що залишених при кермі вождів, то "Просвіта" не має якіхось обмежень від самої природи своєї появи!? Тут тільки трішки підрихтуй, підмантач-і вперед! Звичайно що пану П.Мовчану вже можна  давно посунутися перед пристойним молодим флангом колег, що не стомилися, а так і не заблукали у хащах "цікавих та вигідних" політичних пропозицій. Так що "Просвіту " не ховайте заживо!