Ось і скресла крига, пішов лід. Прорвав таки інформаційну блокаду пан Чечетов. Захотіли послухати неперевершеного спікера біло-синіх масмедійники Чернігова, за любязного запрошення КМЦ "Інтермеццо"(???)
Все більшої популярності набувають культурологічні установи націонал-патріотичного спрямування у стані вчорашніх упертих опонентів, а то й противників національної ідеї. Дива та годі.
Ще вкілька днів тому тут йшла плідна розмова з легендою української Незалежності паном Левком Лук'яненком, а сьогодні журналістська громада, яка півроку тому ще була налаштована перекрити будь - які канали піару особи через принципове інформаційне непомічання на небосхилі, а сьогодні вже уважно слухають міркування про "наболіле" народного депутата- про політичних лузерів в українській політиці держави, та про національних лідерів!? Отакої!

А яка була мета приходу пана Соколова до КМЦ "Інтермеццо"? Чи тільки з-за бажання пояснити причину подачі позову проти "Батьківщини"? Адже у справжнього господаря у домі такого не буває, як пояснює міській голова Чернігова!? Можна погодитися з коментарем №1 та№2 щодо сутності владних менеджерів.

Здається, що на просвітянській стезі, та ще й під впливом такого потужного інформаційного рупору, як КМЦ"Інтермеццо", навіть "мери" від політичних сил геть далеких від національно-демократичного спрямування- попрямують українським шляхом державницької ходи. Ось така вона сила української ідеї! Слава Україні!

Бажано б почути про програму діяльності комітету, про лідерів, про оцінку ситуації з виходом на перспективу, не зациклюючись на подіях навколо Печерського суду. Адже питання стоїть дійсно доволі тривожно. Знов на черзі: "що робити?"
Про політичний курс, про першочергові кроки!? А ще - позиція кожного з десятка чи трішечки менше політичних керівників обласних організацій!? Чи готові відповісти на конкретне питання- будемо чинити спротив разом, чи знов знайдемо питання, які розведуть по окремим сегментам і до того збіднілого на прогресивний електорат виборчого поля Чернігівщини? Отже, чи зможемо домовитися так, щоб нинішні "лідери" забули про вчорашні соціологічні дослідження- хто там попереду, а сиділи за "круглим столом" всі на рівних? Нехай керівника оберуть таємним голосуванням, щоб не було можливості тягти на себе ковдру. А ще- не забудьте на найпочесніші місця "посадити" молодь: різні студентські, громадські незаєложені організації!?

Не на шутку розгулялися! Он де гроші! Наче б то на відьмацький шабаш зібралася "п'ята колона"!? Не менш кількох сотень тисяч коштуватиме мабуть таке відновлення під вождем та навколо!? Принципово і по суті ставить запитання за подачі звернення Сергія Соломахи до міської влади обласна організація Української народної партії. Чи почуємо відповідь?

Добре, що мова про інтелектуальне - про книги від відомого політика- інтелектуала, громадського діяча Валентина Наливайченка. Досить про машини, шифер, обіцянки доріг , мостів, садочків тощо!? Адже відомо, що сьогодні являє собою сільська бібліотека зі старими фондами. Та й нова книжка, презентована Сашком Ясенчуком, гарне поповнення для будь-якої книгозбиральні.

Без сумніву актуальна тема, пане Олександре! І рекомендації теж своєчасні і дотепні, хто ніколи не бачив, що то є такий вдалий захист зелених насаджень. Колись, років двадцять тому, я спостерігав цікаву картину. За Десною, у Биринському лісництві, значні ділянки лісу мали повноцінний вік стиглості- за 100 років і були не спиляні!? Мені самому довелось зрозуміти причину цього. Коли на сільську лісопилку ми привезли для розпиловки хлисти, то завідувач пилорамою-чоловік літній і досвідчений, знаючи з якої ділянки ліс, не був у захопленні, на відміну від мене від товстих і гарних колод!? Виявляється, що той старий, ще панських часів ліс, був сильно "побитий" осколками снарядів, мин у серпні-вересні 1941 року. Це якраз там спробували чинити опір кинуті на призволяще залишки військ 13 радянської армії.Отже така історія заповідного лісу у Селі Бирині Новгород-Сіверського району . А ваші пропозиції мають взяти всі, кому дорога природа, щоб її уберегти від масового знищення.Дякую.

Тут і не знаєш кому співчувати? Як на мене, то пані Галина на завершення каденції на посаді при народному депутатові, скоріш за все іде, виконуючи певну роль. Дивно і не зовсім приємно читати про таке.
Для чого? Яка мета такої публічності звинувачень?
Не вийшло - забрала трудову книжку - і до побачення! Адже працювала вона на посаді забезпечення медійного обслуговування досить активного парламентаря, зовсім не схожого на тих, хто відбуває "повинність", чи навіть зовсім забув про роботу у Верховній Раді. Тому мала б призвичаїтися до певних вимог, режимів, субординацій, інших нюансів, навіть незвичних, про які йдеться у трактаті пані. До наведеного у тексті листа, як неприємного, людина природньо або звикає, або - йде геть! Свято місце порожнім не буває.
От тільки не зовсім приємно читати такі модні останнім часом меседжи на публіку від невдах, або від тих, хто вдало робить демарш під якусь диктовку! Ну пішла пані Галина. Ну прийде назавтра замість неї інша чи інший. Ну і що з того? Україна як стояла, так і стоятиме. У цьому світі вічного нема нічого. Не треба тільки так круто. Ой, які ми!? Якби-то кожен працівник, звільняючись з місця своєї роботи, яку навіть любив більш за все на світі, після того, коли грюкнув дверима ще й почав по пунктиках розкладати всі справжні і надумані пакості про вчорашнього керівника, мали б виготовити тематичний альманах "Чому я покинув шефа?" Дай Боже, щоб на новому місці вдалось реалізувати всі плани, в тому числі і з іншими депутатами.

Шановний, пане Тарасе! Мова зовсім не про переваги минулого суспільства, з якого ми вийшли,а про день сьогоднішній.Коли всім добре видно, що у господарстві області нічого гарного не відбувається.Торгівля, метал, вирубка лісу, а ще - податки з малого і середнього бізнесу.Ото і весь наш успіх.А за всю країну- ви не праві.Сам бував у різних куточках України і знаю, що є нормальні приклади функціонування господарства. А з минулого я навів тільки приклади підприємств, які для тодішніх вимог господарства совдепії робили "обличчя " Чернігівщині! Дякую за увагу до думки іншого.

Колись таким оптимізмом були заряджені високопосадовці за часів совка. Адже цього вимагав статус компартійного номенклатурщика, інакше-про що мова! Ми ж успішно йшли попереду всієї планети. Для того часу Черніговщина мала своє і промислове і аграрне обличчя: "Хімволокно", "КСК", Комбінат селікатної цегли, ЗАЗ, Фабрика РТВ, Зелене господарство, ішші підприємства, що мали обличчя.А ще додайте судноплавство на Десні з річковим портом тощо. Я вже не кажу про аграрну частину економіки, яка задніх не пасла(Менщина, Ніжинщина, тощо). Промисловими центрами заслужено називалися Чернігів, Прилуки, Ніжин , Бахмач. А що ми маємо сьогодні- то краще вже мовчати щодо оптимізму на кшталт "...не можна називати Чернігівщину депресивною! Навпаки-це область розвитку!"Ой, ой, ой! А може поглянте хоча б з висоти пташиного польоту на так званий "розвиток" Подивіться відкритими очима на Новгород-Сіверський зокрема, щоб впевнитися, як він тихо помирає? Назвіть підприємство, яке б дозволяло хоча б штанці підтримувати на пристойному рівні, не оголюючи відповідні соромні місця?! Коли все так добре, то чому ж знов, як у90-ті, вчителі "воюють напередодні Нового року за заробітню платню ? Чи не зрозуміло, що відсутність нормальної економічної бази у нашому краї-то крах, кінець? А ви про оптимізм. Кожен третій випускник середньої школи-безробітний, або вимушений їхати до столиці чи Москви на заробітки?! Одним словом-те що було в економіці мого району , пущено за вітром! Попереду -жебрацтво. Була надія на потужного інвестора у будівельній галузі( з виробництва цементу) -все пішло від нас, до думающих про майбутнє керівників. Ось і шукаймо, де воно те "прекрасноє- дальоко", чудове, затишне!!! З Новим роком та Різдвом Христовим!