Автор інтерв'ю наводить тінь на плетінь. Не вірить( бо, мабуть, не хоче) в успіх тернопільської ініціативи і закликає покинути "Просвіту" як безнадійно хвору, на його погляд, структуру і зосередитися на міфічному Комітетові захисту української мови. Коли людина зосереджує нашу увагу на негативах іншої людини, а не організації яку та очолює, в її щирості , м'яко кажучи, сумніваєшся.

Ця заява суперечить позиції партії щодо унітарності нашої держави. Правильним було б прибрати з Києва загальнодержавні установи до новоствореного адмінцентру в рамках адмінреформи. Це теж міжнародна практика.

Сильні такими людьми як Володимир, які відійшли, а нові не з'явилися.

Наскільки тоді була очевидною ціль, настільки зараз це туманно. Адже входження нині до якого б то не було союзу - це відступ від засад Декларації, яка стала віхою до проголошення незалежності. Це від зневіри у власні сили, які можуть  бути тільки в сконсолідованому вигляді. На це хибують і влада, й опозиція. А Незалежність одна на всіх.

А Ви що, тоді жили, що знаєте? Народ зберіг те, що дійсно є святим. Щодо віри, то ми є християнізованими православними.

Як підприємець цілком згоден з думкою шановного дописувача. Більше того, в Іспанії, наприклад, держава фінансує вивчення тільки мови державної, інших - справа приватна.

Ймовірно, цей  символ наші князі запозичили, мабуть з Візантії чи Греції. Бо серед місцевих символів такого не було. Був Семаргл( диво-оберіг у трьох іпостасях) та інші. Хоча і той таки прийшов, зі Сходу. Тема вічна, цікава. Комуністи у запереченні пішли далі християн..., тож українська міфологія перебуває тепер під подвійним пресом.

Книга книгою, а ввійти в конструктивний контакт з владою, на місцях насамперед, для поліпшення ситуації, як з цим?

До чого тут премія Винниченка? Це вочевидь прокомуністичний проект на чолі з комуністом Олійником. Цікаво взнати б про досягнення С.Лепявка в ніжинському краєзнавстві та як це впливає на комунізовану дійсність.

Проблема є у відсутності громадського контролю. Нема прозорості щодо загадкових чи резонансних вбивств. Чи заохочується чесність в міліції, у прокуратурі? Чи захистить чесного міліціонера громадськість? Якщо ця громадськість не організована в інститути громадянського суспільства. Самі правоохоронці, як громадяни, чи захищають організовано своє право бути сумлінними? Проблеми міліції треба шукати в проблемах усього суспільства, а не протиставляти одну частину його іншій.