Саме тому більшовики крізь пальці дивилися на те, що він утік від них до Гетьмана Павла Скоропадського, а потім перебрався в Крим до Врангеля. Називати його радянським вченим язик не повертається.

На засіданні Ради йшлося також про потребу в створенні школи "Просвіти" для підготовки компетентних просвітянських кадрів. Адже, щоб, наприклад, пред'явити "жовту картку" порушникам мовного законодавства потрібні неабиякі знання і наполегливість.

Ніжинський кримінальний феномен слід би повивчати сучасному Жоржу Сіменону. Маю на увазі ніжинця Андрія Кокотюху.

Є хороша пропозиція пана Лосєва з газети "День" винести загальнодержавне управління з Києва кілометрів за 25, побудувавши там адмінцентр країни.

Кирило Стеценко був з початкуючими співачками у нашому кафе-люкс "Сяйво". Це прогресивна людина, енергійна. Можна тільки вітати з таким керівником київських просвітян.

Треба спитати ще й депутатів місцевих рад, які покривають корупцію, що вилізла як шило з мішка, замість того, щоб контролювати наповнення місцевого бюджету.

Нарешті роботодавці подали голос.

Треба вважати, що про  цю важливу підтримку буде доведено до відома всіх обласних організацій. Адже статут єдиний, тобто і чернігівці, і львівяни, і кияни мають жити і творити за одним законом. Саме про приведення чинного статуту "Просвіти" до вимог законодавства і йдеться в концепції перезавантаження. Чернігівці виявили ініціативу, а довести до логічного завершення має на те відповідний орган - з'їзд ВУТ"Просвіта", який відбудеться 14 вересня. За роботу, товариство!

Ця статистика не розкриває низькі знання, мовну культуру, користування. Такої статистики нема, але ситуацію видно, особливо по містах. Щодо міністра освіти і голови "Просвіти", то на їх адресу справедливої критики не бракує.

Діяти фізично мають відповідні державні органи, які стежать за правопорядком. Отже і їм "світить" жовта картка. Маю на увазі, зокрема, інспекцію із захисту прав споживачів, якій таку картку треба показати не тільки за бездіяльність щодо мовних правопорушень.
Однак, "Просвіта" має зосередитися на тому, щоб статус української мови не тільки зберігся, а й закріпився у новій Конституції. А загроза втрати державного ( справді ) статусу є.
Та головне треба популяризувати мову, поглиблювати її розуміння та очевидні переваги  щодо мови російської. Адже передати, скажімо, імена чи назви з європейських мов без спотворення російська не може на відміну від української.
Пасує також наша мовознавча наука, бо не встигає за вимогами часу, то їй теж жовту картку!