Ви самі підтвердили те, що Президент ніяким чином не контролює уряд, а відповідно не може нести повну відповідальність за економічну ситуацію в державі. Ви можете мені сказати: "А як же Національний банк, який є підконтрольний Президенту". Національний банк займається монетарною політикою держави, але аж ніяк не економікою в цілому. І не Нацбанк винен в тому, що зупиняються експортноорієнтовані підприємства, відповідно зупиняються валютні надходження в держави і курс гривні по відношенню до всіх валют падає. Не Нацбанк видавав по 1 тис. грн. вкладникам Ощадбанку, тим самим розкручуючи маховик інфляції. На ту одну тисячу не було відповідної кількості товарів Українського виробництва. І так далі. До речі Ви так і не назвали жодного плюса від Уряду ЮТ і її особисто.
п. Терещенко Андрію Олеговичу Сергій Кордик, тут не причому, матеріал поставив я, а отже й несу за нього відповідальність. Страшних матів у цьому вірші немає, та й не думаю я, що молодь буде дізнаватися про чарівну українську мову, читаючи інформаційноий сайт газети "Сіверщина". А Ви до речі не помітили, що останнім часом зникли матюччя на парканах?
Сиджу в редакції, щось награю на балалайці, одягнутий в зручну і теплу толстовку. Болить нога, бо ліву пятку натер неякісний лапоть. Перетворення на москаля триває...
Отже, за етнічним складом на першому місці – росіяни-напівкровки (тобто особи неросійського походження, які потім поступово асимілювалися), потім ідуть євреї (10%) та українці (7%). Також чимало німців, поляків, кавказців, французів, вихідців з Уралу, Поволжя та Середньої Азії. Сюди також записано донських козаків Єрмака Тимофійовича та Степана Разіна (останні москвинами себе аж ніяк не вважали, як, до речі, і багато їх одноплемінників). Серед "русскіх" опинилися такі особистості, як Баграмян, Багратіон, Барклай-де-Толлі, Айвазовський, Марінеско, Рокосовський, Довженко, Мікоян, Корольов, Блок, Пастернак, Ковпак, Вернадський і багато інших.
Ще одну цікаву обставину вдалося з’ясувати, проводячи моніторинг "п’ятиста найдостойніших": виявляється, "білий рух" в Росії в часи так званої "громадянської війни" був по своїй суті "нєрусскім" явищем. Мало того, що соціальною опорою йому служило козацтво та поміщицтво, в основному з когорти неросійських народів, але навіть керівництво складалося з етнічних німців, поляків, українців, прибалтів, кавказців. Дивіться самі: Врангель – етнічний німець, Юденіч – вихідець з родини балтійських дворян, Колчак – нащадок українських козаків, в якому була також турецька, сербська і хорватська кров, Корнілов – калмик за походженням, Калєдін і Краснов – донські козаки. Навіть найзапекліший російський шовініст Антон Денікін – наполовину поляк по матері.
Отака от "нерусская" Росія виходить! Виявляється, "хлібосольний" русскій народ так нічого путнього самотужки і не створив. Держава російська скористалася послугами іноземців, асимілювавши їх, перетворивши на безбатченків, вбивши їм в голову байку про "вєру, царя і отєчєство" (за радянських часів – "вєру" в світле майбутнє, в комуністичну партію і пролетарський інтернаціоналізм). Етнічних же росіян держава переконала в тому, що їм в цьому житті не потрібно нічого, окрім усвідомлення визначної місії Росії в цьому світі (і пару бутлів горілки). На цій тупій вірі і трималася російська держава – від Івана Грозного і аж до Дмітрія Медвєдєва, а привабливий образ їй створювали вихідці з чужих країн.
Ви можете заперечити: а як же Суворов, Пушкін, Лермонтов, Достоєвський? Так само! В Суворова предки – шведи, в Лермонтова – шотландці, в Пушкіна – одразу декілька національностей, в Достоєвського – українці. Навіть найвідоміші російські політики-тирани – не росіяни за походженням, окрім, можливо, Петра І. Яскраві приклади – Катерина ІІ і той же Сталін. Та що казати, якщо нещодавно по українському телебаченню пройшла інформація про те, що дід президента сучасної Росії Дмітрія Медвєдєва був головним рабином Санкт-Петербурга. Cергій Багряний, веб-портал "Коломия"