Коли секретар редакції Наталія Іванівна повідомила мені, що телефонують з посольства, я ще й посміявся:» Ну, да, з «посольства Божого». Виявилося, що справді -- посольство США пропонує мені, як редактору «Сіверщини», поїхати на три тижні до Америки. А я ще й відмовився спочатку -- у мене тут проблеми з передплатою, з грошима, з підключенням опалення, а я -- в Америку! Щас, як кажуть у Чернігові. Але колеги і домашні мене таки випхали -- раз в житті буває запрошення від Державного департаменту США.

Політ.
Якби не Мустафа Найєм, той, що відомий кожному телеману, то у франкфуртському аеропорту, де в нас була пересадка з Борисполя, я б точно заблукав: це окреме місто, по якому треба пересуватися на трамвайчику! З України ми були вдвох по програмі імені Едварда Мурроу, який підняв планку стандартів американської журналістики, передбачає поїздку в США для журналістів недержавних медіа. Таких журналістів було з усього світу (крім Китаю, Північної Кореї та Куби) 150.

А в польоті над Атлантикою німецький літак «Люфтганзи» пропонував кожному пасажирові переглядати фільми на екрані, вмонтованому у спинку переднього крісла. Вибір мов обмежувався 10, але російської там не було. Не кажучи вже про Україну.

Вашингтон
Коли їхали з аеропорта у місто, над нами пролетіли два чорні гелікоптери. Я пожартував:»Обама на роботу полетів!». Виявилося, що дійсно президент США літає на роботу саме на таких гвинтокрилах. Мене ж смикнуло за язика продовжити далі:» Ну, в нас Янукович теж збирається літати отак на роботу. Єдина різниця, що летітиме із краденого заповідника Межигірського». Перекладач Державного департаменту дипломатично промовчала...
Василь ЧЕПУРНИЙ.

Повністю читайте в газеті "Сіверщина" за 2 грудня.