Нещодавно одна моя родичка порадила кинути все і їхати жити за кордон. Доки не постарів. Доки ще можу заробити. Аргумент її головний: «Ніде не буде гірше, ніж в Україні».
Старшокласник, син патріотичних батьків, прийшов з уроку економічної географії з питанням: «Тату, а правда, що Україна завозить з Польщі яблука?» Батько відповів, що так, а ще – з Єгипту картоплю, з Китаю одяг… Син помовчав і сказав молодіжною мовою : «Треба звалювати з цієї країни!»
Батько намагався пояснити, що ЇМ тільки цього й треба: щоб на родючих українських землях лишилися мільйонів так 20, та й ті були недалекого розуму. Легше управляти і доїти ресурси нашої благодатної землі. Хто ВОНИ?
Хто ті, що зробили ціни в Україні вищими за європейські, а зарплати – меншими? І при цьому нас манять тим Євросоюзом, як стару дівку заміжжям. Або лякають Росією, як ту ж дівку погрозою лишитися самотньою до сивого волосу. Хто вони – ті, які змушують українців сперечатися про ціну на газ, не бачачи, що ціна та потрібна олігархам, а не власникам кухонних конфорок? Хто вони ті, які змушують вести дорогий російський газ мало не до кожного хутора, лишаючи гнити деревину в наших лісах і горіти торф на наших болотах? Хто вони, ті, які завозять в Україну м”ясо з Аргентини, цукор з Білорусії, одяг з Китаю і Туреччини, змушуючи українців продавати за безцінь чи вирізати худобу, цукрові та взуттєві заводи? Хто ті, що обкладають кожну річ, продану з України, поборами та довідками (як ми писали про 21 тисячу гривень державних платежів та 14 довідок за продану тонну льону ніжинською фірмою «Сяйво»), в той час, як китайська влада приплачує своїм підприємцям за експорт? Хто змушує українців колотитися за чергову петлю від МВФ, хоча гроші ті викрадаються чиновниками, а українцям навішується підвищення тарифів – і ви думаєте здавачі грошей цього не знають? А чому дають і далі? Та ж тому, що й корчмар давав знову і знову горілку у борг – щоб забрати землю. Хто вони?
Відповідає дипломат Юрій Щербак – торгово-промислова мафія. А він знає, що каже: Надзвичайний і Повноважний посол України в Ізраїлі, США та Канаді. Тобто людина, яка жила в круговерті столиць, де приймають доленосні для всього світу рішення.
Але Бог створив людину вільною і не треба боятися жодних масонів чи мафій – то бандити бояться, бо в їх основі лежить страх. Тому на задурюймо собі голови правими чи лівими, прапорами кольорових партій, новими чи старими обличчями. Дивімося просто: якщо не виступає за вітчизняного виробника, а за лібералізацію – ворог України. Якщо за продаж землі – теж саме. Якщо за відкриття кордонів для мігрантів (Україну перетворили на відстійник перед Європою), товарів – шкідник. Якщо проти нашої мови, історії, Церкви – безсумнівно.
І не біймося звинувачень у нетолерантності, хай вони нас бояться! Ми – вдома. А своїй хаті – своя правда і сила, і воля. Пора наводити порядок у своїй хаті.
Згадаймо отаманів та повстанців, яких так не любить ця мафія. Запитаймо тих, хто пнеться бути нашою елітою: «Яка ж ви українська еліта, якщо ви говорите не нашою мовою, читаєте неукраїнські газети, дивитеся неукраїнське телебачення, їздите на неукраїнських машинах, молитеся в неукраїнській церкві? Тільки й того, що, можливо, любите український борщ… Ви – чужі для нас! Йдіть геть!»
Якщо побоюєтесь звинувачень у націоналізмі, нагадайте їм чужий лозунг «Люби Америку, або забирайся геть!». Американців чомусь у націоналізмі не звинувачують… А рушничками, калиною і піснями уже нас не замилуєте – не надурите. Досить! Нація прокидається.
Василь ЧЕПУРНИЙ
