Убивство росіянами Олексія Вадатурського і його дружини
Убивство Олексія Вадатурського - це не просто результат масового терору проти мирного населення Миколаєва. Хоча минула доба була рекордною за масштабом рашистської терористичної атаки на місто, яке ворог атакує з незмінною дикістю і злобою. Але серед інших обстрілів цей акт терору мав цілком спрямований і персоніфікований характер. Били високоточною зброєю не просто в будинок бізнесмена й мецената, а саме в ту частину, де знаходилася спальня. Загинули обоє членів подружжя. Очевидно, що сам Олексій Опанасович належить до людей, яких особливо ненавидить московська наволоч.
Справжній, а не фальшивий Герой України. Найперше - людина, яка зробила дуже багато для економічного зростання та аграрного розвитку України, але при тому він завжди мав патріотичні настрої, підтримував національні ініціативи президентів Ющенка й Порошенка, багато чим допомагав Українській Армії. Його сина в 2012 році пресингували регіонали та персонально Іванющенко, прагнучи захопити бізнес. Але родина вистояла проти тиску, а син Андрій, який є співвласником бізнесу, в 2014 році переміг на виборах та був депутатом фракції Блоку Петра Порошенка, визнаний одним із найефективніших депутатів.
Але, вочевидь, навіть не це стало основною причиною цього терористичного акту проти видатного українця. Пуйлу під тиском (імовірно, що найперше з Китаю) довелося погодитися на підписання "зернової угоди", але він усіма силами старається зірвати її виконання. Убивство найпотужнішого учасника зернового ринку (власник компанії "Нібулон") у мріях нелюдів могло б дестабілізувати процес в Україні, а постійні обстріли не лише Миколаєва, але й Одещини (сьогодні черговий приліт неподалік Одеси) мало б знизити потік суден зовні. Нічого у ботексного карлика не вийде. Але жертвами його злоби стають дійсно видатні українці.
Кілька висловлювань Олексія Вадатурського:
"Мій бізнес - це доказ можливостей простої людини і того, що якщо хочеш, то можеш зробити велику справу".
"Напевно, це пережитки минулого, але я вихований в Україні, тож хотів би жити і працювати тут. Я - патріот і Герой України, і як Герой України я не зміг би фінансувати виробництво в інших країнах світу".
"Мені часто говорять: "Ти ж можеш сховати 20–30 мільйонів гривень і не сплатити з них податки". А я відповідаю: Який сенс мені це робити, якщо ми вже вклали в економіку $2 мільярди? Я не готовий ризикувати всім – бізнесом, життям 7000 співробітників. Як я можу собі це дозволити?".
"Чим складніше завдання, тим спокійніше я себе почуваю. Спокій впливає на людей краще, ніж мат і крик. Коли ти не кричиш і спокійний, можеш приймати правильні рішення. Емоції принижують людей навколо та вибивають тебе з колії".
"Я хочу зробити все, щоб українцям жилося краще і Україна була не країною біля моря, а морською країною в усіх сенсах".
Нехай земля буде пухом і Царство Небесне справжньому українцю. Вічна пам'ять.
Тарас ЧОРНОВІЛ
Справжній, а не фальшивий Герой України. Найперше - людина, яка зробила дуже багато для економічного зростання та аграрного розвитку України, але при тому він завжди мав патріотичні настрої, підтримував національні ініціативи президентів Ющенка й Порошенка, багато чим допомагав Українській Армії. Його сина в 2012 році пресингували регіонали та персонально Іванющенко, прагнучи захопити бізнес. Але родина вистояла проти тиску, а син Андрій, який є співвласником бізнесу, в 2014 році переміг на виборах та був депутатом фракції Блоку Петра Порошенка, визнаний одним із найефективніших депутатів.
Але, вочевидь, навіть не це стало основною причиною цього терористичного акту проти видатного українця. Пуйлу під тиском (імовірно, що найперше з Китаю) довелося погодитися на підписання "зернової угоди", але він усіма силами старається зірвати її виконання. Убивство найпотужнішого учасника зернового ринку (власник компанії "Нібулон") у мріях нелюдів могло б дестабілізувати процес в Україні, а постійні обстріли не лише Миколаєва, але й Одещини (сьогодні черговий приліт неподалік Одеси) мало б знизити потік суден зовні. Нічого у ботексного карлика не вийде. Але жертвами його злоби стають дійсно видатні українці.
Кілька висловлювань Олексія Вадатурського:
"Мій бізнес - це доказ можливостей простої людини і того, що якщо хочеш, то можеш зробити велику справу".
"Напевно, це пережитки минулого, але я вихований в Україні, тож хотів би жити і працювати тут. Я - патріот і Герой України, і як Герой України я не зміг би фінансувати виробництво в інших країнах світу".
"Мені часто говорять: "Ти ж можеш сховати 20–30 мільйонів гривень і не сплатити з них податки". А я відповідаю: Який сенс мені це робити, якщо ми вже вклали в економіку $2 мільярди? Я не готовий ризикувати всім – бізнесом, життям 7000 співробітників. Як я можу собі це дозволити?".
"Чим складніше завдання, тим спокійніше я себе почуваю. Спокій впливає на людей краще, ніж мат і крик. Коли ти не кричиш і спокійний, можеш приймати правильні рішення. Емоції принижують людей навколо та вибивають тебе з колії".
"Я хочу зробити все, щоб українцям жилося краще і Україна була не країною біля моря, а морською країною в усіх сенсах".
Нехай земля буде пухом і Царство Небесне справжньому українцю. Вічна пам'ять.
Тарас ЧОРНОВІЛ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |