То чому ж ми вважаємо їх вищою кастою? Точніше чому вони, депутати, себе такими вважають? І чому вони отримують зарплати в десятки разів вищі від «маленького українця»? Щоб вирахувати зарплату середньостатистичного народного депутата, який важко працює в сесійній залі, аби нам з вами жилось краще, скористаємось інформацією з офіційного сайту Верховної Ради, видання «Українська правда» та даними з місцевих органів влади.
Отож, враховуючи посадовий оклад депутата у розмірі 6,1 тисячі гривень, доплат за ранг держслужби, надбавки за «особливий характер роботи та інтенсивність праці» та премії, набігає мінімум 17 425 гривень. Після відрахування податків на руки нардеп отримує близько 14 тисяч.
Депутатів, які отримують парламентську «мінімалку» у Верховній Раді, — 191 особа, решта 259 нардепів мають зарплату, більшу в середньому на кілька тисяч.
Для порівняння, медсестра вищої категорії зі стажем роботи понад двадцять років отримує «на руки» близько 1200 гривень. Місячної зарплатні одного депутата вистачило б, аби цілий рік платити медсестрі вдвічі більшу зарплатню. Річної — вистачить на 12 медсестер, зарплати всіх депутатів — на 5400 медсестер.
Окрім того, на оздоровлення влітку депутат отримує дві місячних зарплати без податків, а це десь близько 35 тисяч гривень. Плюс 5 тисяч на путівку до санаторію на кожного обранця. Помноживши цю цифру на 450 депутатів, отримуємо 18 мільйонів гривень. За ці гроші можна було б утримувати 11 тисяч дільничних інспекторів чи патрульних, середня зарплата яких становить 1500–1700 гривень на місяць. До речі, саме дільничних і патрульних, як кажуть самі правоохоронці, зараз вкрай не вистачає.
Окрім зарплати, депутат має на рік: 216 тисяч на утримання штату своїх помічників; 209,1 тисячі — на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень (ці кошти нардеп отримує «налічкою» і за них не звітується); 26,8 тисячі — на безкоштовний проїзд Україною; 4,9 тисячі — на розмови по телефону; близько шести тисяч гривень — на канцелярське приладдя і публікації в ЗМІ. На відрядження своїх помічників, утримання громадських приймалень та оренди приміщень для зустрічей з виборцями у бюджеті передбачено близько восьми тисяч гривень. Підсумувавши ці кошти й помноживши на кількість народних обранців, маємо суму приблизно в 211 мільйонів 860 тисяч гривень. Цього цілком би вистачило, аби подвоїти зарплату 117 тисячам вчителів, які мають класне керівництво і стаж більше 20 років.
З урахуванням усіх пільг, зарплати та матеріальної допомоги, утримання одного депутата з усіма його супутніми видатками обходиться бюджету приблизно в 700 тисяч гривень на рік. А тепер скажіть: чому медсестра чи лікар, які відповідають за життя людей, отримують в десять разів менше, ніж депутат? Хто ризикує більше: міліціонер-сержант, який вночі патрулює місто, чи народний депутат в сесійній залі?
І ще одне питання, не менш важливе: чому депутати, які не ходять на пленарні засідання до парламенту (тобто на свою роботу), вправно отримують зарплату? Чи могла б собі це дозволити шкільна вчителька, міліціонер, військовий або чиновник в райдержадміністрації? То чому ж можна їм?
І на останок. Бюджет Верховної ради цьогоріч становить 850 мільйонів гривень. Президент і його адміністрація обходиться українським платникам податків приблизно в 1 мільярд 300 мільйонів, уряд — трохи більше ніж у 300 мільйонів. За ці гроші можна було б збудувати «з нуля» сто шкіл, по чотири в кожній області.
Олексій Кривошеєв
Джерело: Майдан
