Широка війна. День 130-й.

Продовжую спостерігати за реакціями та діями запорєбрікових роssiянців. Це просто якийсь паноптікум збоченців.
Пам'ятаєте, родину з Севаса, яка весело фотографувалася у торгівельному центрі з нагоди призову сина на військову службу?

Син-строковик ще потім згорів на "мацкві", а країна це відмовлялася визнавати.
Історія скінчилася епічно. Батько, який спочатку страшно любив путіна, а потім так само проклинав, добився таки, щоб сина визнали загиблим і спромігся виплати так званих "смертних" грошей. А любляча мама ті гроші вкрала та зникла.

До чого веду? Наші вороги - створіння без будь-якого розуміння про межі добра та зла, людського та нелюдського.

А тому вся надія на ЗСУ.
Виримо в нашу перемогу!
Віримо в Україну!
ПЕРЕМОЖЕМО!

Майя РУДЕНКО