Про мову на війні

Один мій близький офіцер розповів такий випадок.

Він проводив ротацію, а саме заводив хлопців на О і забирав. І ось коли вони вже повертались, відійшли десь біля кілометра від позиції, на стежці, по якій вони йшли (а ходять там тільки по стежках і з яких краще не звертати, бо все навкруги заміновано), вони зустрілись з іншою, зовсім не знайомою групою.

Як потім стало зрозуміло, це були ссошники , які йшли на ,,роботу,,. І ось уявіть: ніч, зі зброєю, напруга зашкалює.Зрозуміло, перша фраза була - "Слава Україні!", а потім вже почали один одного "прощупувати" українськими висловами. Досить швидко все з'ясували, побажали один одному вдачі та тихо в ніч розійшлися. Але дійсно, каже , мова була саме тим маркером, який чітко дав відповідь свій - чужий.Слава ЗСУ!

Микола ПОЛІНОВСЬКИЙ