Вже стало традицією приймати бюджети в останні дні року. Не був винятком і 2011-ий. Сесії районних рад обговорили складені райфінвідділами витрати та побідкалися з приводу хронічної нестачі грошей навіть на річну зарплату для бюджетників. Та все ж довелося проголосувати за принципом: поганий бюджет кращий, ніж його відсутність.
Проблеми, з якими зіштовхнулися бюджетні організації Менського району, типові для всіх районів області.
Яка держава, така й медицина
Найбільшу стурбованість куцим фінансуванням висловлювали медики. «Я буду змушений припиняти дію «швидкої допомоги» у Стольному, Бірківці, бо несила вижити на бюджеті, який склали у фінуправлінні РДА, — заявив головлікар Менської ЦРЛ, депутат облради Петро Хомрач. — Зарплату хочуть закрити на якомога більше місяців в інших бюджетних галузях за рахунок медицини, від якої з частини статей забрали гроші. 650 тисяч гривень треба повернути на медичні видатки. А зарплата наприкінці року вирівняється — виділяють же дотацію вирівнювання. Інакше в нас «швидкі допомоги» зупиняться, поточні ремонти не буде за що робити».
«У ЦРЛ найновіша машина «швидкої допомоги» їздить три роки. Інші набагато старші, у Киселівці аж 24 роки таке авто працює, — сказала лікар Менської ЦРЛ, депутат райради Людмила Мацішевська. — Чи можливо на такій техніці доїздити на екстрені виклики? У районі зросла кількість захворювань на туберкульоз та інші небезпечні хвороби, а лікарям навіть не виділяють спеціальних рукавичок, щоб себе захистити. Постільну білизну хворі давно приносять свою, а при такому фінансуванні медицини скоро приходитимуть зі своїми матрацами, подушками і ковдрами. За бюджетні кошти ліки виділяються лише на «швидку» для надання екстреної допомоги, коли якась аварія станеться. Складно стало придбати вакцину проти сказу. На харчування одного хворого виділяється по 5 – 7 гривень на день — про які м’ясо, рибу, молочні продукти можна говорити? Немалі кошти йдуть на ремонт та обслуговування медапаратури, в якої термін експлуатації давно минули. А новий рентгенапарат, приміром, коштує мільйон гривень. Але де їх узяти, коли навіть виділити 10 тисяч гривень на обладнання у Березнянській лікарні спеціальної кімнати для зберігання ліків, які містять наркотичні засоби, — ціла проблема? Через відсутність такої кімнати хворі з Березни та навколишніх сіл змушені за одним уколом їздити до Мени».
Програми є — грошей немає
За обсягами промислового та сільськогосподарського виробництва Менщина входить до п’ятірки передових районів. Але це мало що дає. Можливо, дещо краще становище з працевлаштуванням робітників та менші борги із зарплати порівняно із сусідами. Обсяги будівельних робіт хоч і зросли торік до 10,7 млн грн, але ж збільшились і витрати. Та й будували переважно самі ж громадяни, які мають на це гроші. Чим допомагала їм держава? Хіба що виділила аж… 100 тисяч гривень кредитів на сільське будівництво за програмою «Власний дім». Та це ж крапля в морі, на такі гроші і півбудинку не спорудиш. Водночас багато селян хотіли б отримати кредити на придбання сільськогосподарської техніки для вирощування продукції. Однак і тут фінансування, як кіт наплакав.
Стосовно коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів, які були передбачені програмою соціально-економічного розвитку на 2011 рік, то ця робота виконана аж на… 20 відсотків від запланованого. Мабуть, для нинішньої влади, яка багато обіцяла і дуже мало робить для людей, така ситуація є цілком нормальною. Але в людини зі здоровим глуздом мимоволі напрошується питання: навіщо планувати і не виконувати намічене хоча б на 50 відсотків? А 20 відсотків — це ж майже нічого.
Ось так районні очільники планували, а ще гірше добивалися виконання наміченого. Чи багато дверей обласної або київської влади вони відчинили, щоб порушити наболілі питання? Важко сказати, але результат свідчить сам за себе. Для переліку зробленого за минулий рік вистачить пальців однієї руки: проведено капітальний ремонт вулиці Гагаріна (та й то не всієї), частково — ремонт вулиці Урицького, реконструкцію водогону по цій же вулиці у Мені, ремонти каналізаційного колектора у смт Макошине, будинку культури в с. Ленінівка та інші невеликі обсяги. Оце і все! Представнику РДА, мабуть, не досить зручно було звітувати на сесії про такі «великі здобутки», тому й поспішив запевнити, що на 2012 рік до програми економічного й соціального розвитку району внесено об’єкти, які залишились невиконаними у 2011 році. Але, крім них, ще ж треба розпочати виконання програми будівництва житла для лікарів, подано пропозиції щодо ремонту двох шкільних їдалень, двох циркових студій, облаштування у трьох базових школах внутрішніх туалетів. Зрозуміло, що й тут обсяги робіт незначні. За винятком хіба що розв’язання проблеми житла для медиків. Тут варто прислухатися до поради одного з депутатів: замість дорогого будівництва на виділені кошти в сумі 120 тис. грн, яких не вистачить і на півбудинку, економніше та оперативніше було б купити житло на вторинному ринку. Як вчинить влада — невідомо. Але саме через відсутність житла вакансії лікарів на Менщині скоро досягнуть чотирьох десятків.
Туманними залишаються обіцянки добудувати школи в Мені та Киселівці. Хоча відбулися виробничі наради з цього питання із керівниками структурних підрозділів ОДА. Але ж одними нарадами шкіл не побудуєш. У Мені ще на початку 1990-их заклали були фундамент і вигнали частину першого поверху, але будівництво припинилося, і цеглу та бетонні плити з часом розікрали. У Киселівці ж на будинку навіть покрівля є. Та, незважаючи на різний стан об’єктів, на мою думку, не бачити ні менянам, ні киселівцям нових шкіл ні цього, ні наступного року. Принаймні при цій владі. Дай Боже, щоб облаштували теплі туалети у діючих базових школах!
Валерій МАГУЛА.
Скорочено. Повністю надруковано в газеті "Сіверщина" за 26 січня
