І не зовсім про Яцківа...

У свіжому числі журналу "Літературний Чернігів" Євген Баран розповідає про незнаного письменника Михайла Яцківа. Власне, письменника як не знав я, так і не буду знати ( бо для цього треба читати його твори), а ось інші міркування автора цікаві.

"Трудно бути Україною, яку всі розкрадають, але й з такою завзятістю за неї гинуть. Не аристократія - української, сливе, нема, не інтелігенція - вона завше, як трава, лягає туди, куди вітер віє, - гинуть ті, яких інтелігенція нехтує, і які не читають українських письменників".

Євген Баран пише, що ортодоксально- націоналістична Галичина відкинула письменника Яцківа (бо він пішов на співпрацю з поляками), певно, тому і стала логічною поява статті про нього в журналі лівобережної України, ба, Сіверської.

Та, певно, не тільки ж галицького суспільства стосується визначення автора:"... В спільноті, котра завжди воювала за державу, і ніколи її не будувала. Тим більше, ніколи не шкодувала письменника, якщо не добачала у ньому образу мученика чи пророка".

Василь ЧЕПУРНИЙ