Гарвардський професор Роман Шпорлюк презентував книгу у Чернігові

Парадокс і особливість цього видання в тому, що писати цю збірку статей та есеїв він почав… у 1960-му році. Тоді, коли ще не був американським професором, а молодим аспірантом, який студіював історію політичної думки в Оксфордському університеті, в Англії, і для публічних статей (колись мріяв стати журналістом) на сучасні теми, зокрема – українські та радянські – обрав псевдо Павло Чернов. Ми вирішили подати всі його розвідки, в яких є певний елемент прогностики, в «реверсному порядку» – від року 2009-го до 1960-го. Сподіваємося, що зацікавлений читач відчує не лише точність «вибору оптики» в погляді на процеси, які відбувалися в Україні за півстоліття, і не лише те, як складався особливий стиль викладу думок «про нинішній стан і найближчі перспективи», – а завважить також і те, як у кожному з проминулих десятиліть Автор удивлявся в обриси народу й країни, які все перебувають у процесі становлення.

Ярослав Грицак про Романа Шпорлюка:

«Є така порода: центральноєвропейські джентльмени. Для тих, хто її ніколи не зустрічав або не помічав, подам короткий опис: як правило, центральноєвропейські джентльмени а) походять із земель колишньої Австро-Угорської імперії або прилеглих до неї територій; б) вирізняються гострим розумом і добрим почуттям гумору; в) читають більшістю великих європейських мов (тобто англійською, німецькою, французькою, італійською і, часом, російською – а нерідко ще й латиною і грекою) та, звичайно, місцевими центральноєвропейськими мовами; г) кожною мовою розмовляють із сильним акцентом, часом навіть своєю власною; ) last but not least: здобули світову славу як лавреати Нобелівської премії, професори Гарварду, Кембріджу, Колумбії чи Оксфорду, видавці впливових журналів та газет чи всесвітньовідомі режисери і т.п., а тому д) їхні книжки, статті та фільми за частотою цитувань завжди стоять на чолі всіх більш чи менш поважних світових списків.
Щоб краще зрозуміти, про кого йдеться, назву конкретні прізвища: Ісайя Берлін, Зимунт Бауман, Александр Ершенкрон, Ернест Еллнер, Іштван Деак, Лешек Колаковський, Чеслав Мілош, Карл Поппер, Джордж Сорос, Мілош Форман, Ігор Шевченко та ін. Найбільше у цьому списку засимільованих євреїв – австрійських, польських, російських, угорських чи чеських. [...] Далі за ними йшли поляки, чехи й угорці. Багато з них емірували на Захід після Будапешту 1956 р. та Праги і Варшави 1968 р. І вже зовсім зникомо мало було серед них вихідців із т.зв. недержавних народів – таких як словаків, литовців чи українців. Роман Шпорлюк є власне одним із тих небагатьох українських винятків».

Довідка КМЦ «Інтермеццо»

Роман Шпор люк - ,дійсний член НТШ і УВАН, іноземний член НАНУ (від 2009). Народився в Гримайлові на Тернопільщині, з 1935 по 1958 жив у Польщі.

Закінчив Люблінський університет ім. Кюрі-Склодовської (право, 1955), Оксфордський (суспільні науки, 1961) і Станфордський (історія, 1965) університети. В 1965-1991 – професор історії Східної Європи в Мічиганському університеті. Співробітник Українського наукового інституту і викладач у Гарварді (1972 — 1973).

З 1991 – професор історії України на факультеті історії Гарвардського університету.

У 1996-2003 рр. – директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (Кембридж, Массачусетс, США).

Прес-служба КМЦ ""Інтермеццо"