Були б люде - а піп буде...

Священик московської церкви, який так активно відстоював кіріловсько- онуфрієвську рать Москви, вже готовий після Пасхи перейти в українську. І прямо каже: "А куди мені діватися?". Адже одна парафія його вигнала, перейшовши в українську церкву. Друга почала збирати підписи за перехід. А в третій меценат збудував храм і теж переводить його під берло Києва.

Та найголовніше не це - той самий меценат зводить дім для священика. І наш мудрий галичанин урозумів, що Москва Москвою, а затишну і розкішну та ще й дармову хату йому можуть показати тільки на картинці, якщо лишиться в московській церкві...

Ото і вся любов.
Правду казала моя віруюча бабуся Лисаветка: "Були б люде - а піп буде!".

Василь ЧЕПУРНИЙ