Білий налив з Бахмута

Тільки цю весну я пропустив з відомих усім причин, а так щовесни та щоосені я висаджував по півдесятку, коли й більше, дерев та кущів. І після того, як куплений на чернігівському базарі саджанець Білого наливу "із Винниці", виявився яблунею з хорошими, пахучими плодами, але червоними, тобто ну, ніяк його Білим наливом обізвати не можна - тільки після того я перестав купувати саджанці на базарі. Зрештою, мав би й не забувати народної мудрості: на базарі двоє дурнів - один продає, другий купує...

Став замовляти з пересилкою в підприємства із Бахмута на Донеччині (по-совєтськи звавсья Артьомовськом). І завжди, попри їх російську мову, у нас були ідеальні стосунки замовника і продавця: кожен саджанець був любовно загорнутий у вологу тирсу та целофан, мав добре коріння, а коли замовляв зо 5 штук - то ще один давали й безкоштовно, "у нагрузку". З оплатою також було все чудово.

До чого тут війна? Сьоголіта на саджанці, купленому як Білий налив, вродили перші яблучка. І вже бачу, що таки ж правда - Білий налив!.

І дивлячись, як вони вже починають біліти, бачиться закривавлений донецький Бахмут, який зараз розпанахують по- живому росіяни.
Невже цієї осені я не зможу замовити нові саджанці?

Василь ЧЕПУРНИЙ