"Апчхи! - Будь здоровий!"
З малесечка мене дивувала сцена: коли б і де ти не чхнув всі бажають окреме "будь здоровий". При цьому коли кашляєш чи там сякаєшся - речі ніби близькі до чхання - ніхто й не подумає якось це урочисто "коментувати".
Будь здоровий! - казали навіть ті, хто взагалі рідко вітався і був людиною далекою від "гарних манер", а простіше кажучи - мурло.
Вже пізніше почав підозрювати що це якийсь забобон, а не лише чемність чи турбота про здоровля. Бо от ТРЕБА щось сказати тому хто чихнув - і край!
І зовсім нещодавно розпізнав цю "тотальну чемність" на чхання як ... залишок балтської релігії, де два органи тіла рахуються як осередки життя (перебування душі): це легені й печінка.
Ну що ж, важливі органи - хай собі будуть "вмістилищем душі" (не випадково кажуть "дістав до печінок", а у Шевченка кіт пускає пазурі туди ж у поемі "Сон" "і не врятує ні діти, ні жінка"). Але до чого тут чхання і таке постійне, категоричне "будь здоровий!"?
Виявляється, у старих балтів чхання - момент втрати контролю над душею, яка в цей рефлекторний момент стиснення легенів просто таки вилітає із тіла. І якщо тут же не сказати щось душі, яка на секунду опинилася у "космосі", то її забирає чорт. Людина стає одержимою, чи то пак "нездоровою", або якщо дослівний переклад - "нецілою".
Нічого подібного балти не уявляли про кашель - будь якої глибини, чи инші хворобливі стани. Тільки ЧХАННЯ.
Чхнув чоловік - скажи "Будь цілий!" І буде. Ритуал! Сакральна фізкультура...
Пригадую, у моїй родині тільки дід Петро ніколи не казав "Будь здоровий!" - чхай скільки влізе. При цьому був людиною тонкої організації душі, й оточував гіперопікою усіх своїх друзів та рідних. Чому ж був глухий до отого "слова-заклинання"?
Бо був справді просунутий, глибокий атеїст - зразка 1930-их років. І тому міг бути чемним поза "забобонами", поза ритуалами, сенс яких - магія.
У даному випадку - легенева.
Ростислав МАРТИНЮК
PS Ага, на курсах водіння автомобілів іноді ставлять каверзне питання: в який момент людина тимчасово втрачає контроль над рухом? Правильно! Коли чхає. ...І сказати поруч "Будьте здорові!" нема кому.
Будь здоровий! - казали навіть ті, хто взагалі рідко вітався і був людиною далекою від "гарних манер", а простіше кажучи - мурло.
Вже пізніше почав підозрювати що це якийсь забобон, а не лише чемність чи турбота про здоровля. Бо от ТРЕБА щось сказати тому хто чихнув - і край!
І зовсім нещодавно розпізнав цю "тотальну чемність" на чхання як ... залишок балтської релігії, де два органи тіла рахуються як осередки життя (перебування душі): це легені й печінка.
Ну що ж, важливі органи - хай собі будуть "вмістилищем душі" (не випадково кажуть "дістав до печінок", а у Шевченка кіт пускає пазурі туди ж у поемі "Сон" "і не врятує ні діти, ні жінка"). Але до чого тут чхання і таке постійне, категоричне "будь здоровий!"?
Виявляється, у старих балтів чхання - момент втрати контролю над душею, яка в цей рефлекторний момент стиснення легенів просто таки вилітає із тіла. І якщо тут же не сказати щось душі, яка на секунду опинилася у "космосі", то її забирає чорт. Людина стає одержимою, чи то пак "нездоровою", або якщо дослівний переклад - "нецілою".
Нічого подібного балти не уявляли про кашель - будь якої глибини, чи инші хворобливі стани. Тільки ЧХАННЯ.
Чхнув чоловік - скажи "Будь цілий!" І буде. Ритуал! Сакральна фізкультура...
Пригадую, у моїй родині тільки дід Петро ніколи не казав "Будь здоровий!" - чхай скільки влізе. При цьому був людиною тонкої організації душі, й оточував гіперопікою усіх своїх друзів та рідних. Чому ж був глухий до отого "слова-заклинання"?
Бо був справді просунутий, глибокий атеїст - зразка 1930-их років. І тому міг бути чемним поза "забобонами", поза ритуалами, сенс яких - магія.
У даному випадку - легенева.
Ростислав МАРТИНЮК
PS Ага, на курсах водіння автомобілів іноді ставлять каверзне питання: в який момент людина тимчасово втрачає контроль над рухом? Правильно! Коли чхає. ...І сказати поруч "Будьте здорові!" нема кому.
| Читайте також |
| Коментарі (0) |