"Моя зарплата -- конфіденційна таємниця", -- відповів генеральний директор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Шевченка Іван Семененко на сесії обласної ради, коли депутати намагалися вияснити -- чи ж правду пише Конфедерація вільних профспілок про його зарплату у 18 тисяч гривень. Тут я не витримав і розсмівся: отак чоловік уміє всім у вічі насміхатися -- зарплата, яка виплачується з бюджету, не може бути конфіденційною! Бо вона формується з моїх і ваших податків, читачу!

Депутати, проте, не сміялися, а намагалися зрозуміти -- чому державна (!) податкова інспекція устами начальника міського управління Федора Ульяненка пропонує одним махом списати борг театру перед бюджетом. Хоча рік тому відбувся останній суд, який зобов"язав театр погасити борги. Хоча заступник начальника управління культури і туризму Леонід Смоляк переконував:"Театр мав можливість погасити борг: тільки за 9 місяців ним зароблено 450 тисяч. А керівник театру хоче погасити борги перед бюджетом за рахунок бюджету".
Борги театру розтягнуто на три роки, але Іван Семененко і так платити не хоче, а на сесії став запевняти, що борги набігли через поганих бухгалтерів. Проте напускати туману артисту стає все важче, бо вже і Петро Шаповал, голова фракції "регіоналів", не витримав:" Де і коли лиректор не ніс відповідальності за фінансово-господарський стан підприємства?!" Це при тому, що Іван Семененко вже п"ять років керує театром. Як бачимо успішно -- собі зарплату нарощує, як і борги перед бюджетом. Хоча той же бюджет справно виділяє театру гроші на зарплату і енергоносії -- цього року, як зауважив заступник голови ради Олег Обушний, це становить 7 мільйонів 300 тисяч, а наступного планується виділити біля 14 мільйонів.

"Останній контракт з Семененком заключено 2006 року -- чи невідомо було управлінню культури про його діяльність?" -- риторично запитувала голова обласної ради Наталія Романова. Між тим, Іван Семененко може і з неї посміятися, бо ж контракт на 5 років. А пропозиція депутата від БЮТу Анатолія Богуша проголосувати за звільнення Семененка зібрала тільки 22 голоси. Щоправда, і на захист директора ніхто не виступав.

Цікава ситуація: театру фактично нема -- подивіться афіші з кішками Куклачьова та самоцвітними камнями Туреччини. Зрештою, коли я йшов із сесії, побачив нове оголошення -- якісь заробітчани з Москви приїхали "смєшіть хахлов". Зате зарплата -- і зарплата просто таки величезна -- йде і директору, та й артисти не ображені із середньою зарплатою в 2,5 тисячі гривень.
Художній керівник театру, він же головний режисер Микола Карасьов вийшов називати свого шефа "блєстящім", навіть не розуміючи, як погано він грає: режисер українського театру не знає української мови! Звільняти б його треба за непрофесіоналізм другого дня після такого виступу -- та нікому. Обласна адміністрація, у віданні якої перебуває театр, так і не вдалася до жодних серйозних дій.

"Як мала дитина у памперсах із розведеними руками" -- так оцінив органи влади депутат від "Нашої України" Віктор Лазар. Коли державна податкова пропонує списати заборгованість (всупереч рішенню суду), або розтягти борги на шість років (коли Семененко піде нарешті на пенсію -- хай хтось інший платить), то порівняння депутата не здаються дивними.

...Є українці з пишними вусами, що можуть принагідно (особливо після другої чарки) затягнути українську пісню. Можуть сказати правильні слова, щоправда, назвавши Україну по старинці "республікою". Але насправді вони є шкідниками української культури. І поки що вони, як колоради на грядці -- торжествують.

Василь ЧЕПУРНИЙ.