Знайдено місце збереження бібліотеки Ярослава Мудрого?
…І ось я дійшов до 250 сторінки книги Миколи Гриня «Кам’яної справи художник» (про уродженця Козацького на Чернігівщині, відомого архітектора Миколу Доміловського).
Відразу зазначу, що мене вразив автор скрупульозним вивченням долі нашого славного земляка в архівах, у листах до рідні. М. Гриню вдалося дуже добре передати дух 1929–1930 рр., коли слідчі ОДПУ пів року «шили» М. Доміловському участь у вигаданій ними Спілці визволення України.
Може, й забагато розділів присвячено цим рокам. Та вони прикметні і дають уявлення, як більшовизм залякував інтелігенцію і робив її слухняними гвинтиками системи. П’ятдесятирічний архітектор після «навчання» у в’язниці вже остерігався у найближчому колі щось говорити, що думає. Разом з тим дуже цінні його враження про побачене своїй дружині…
Отже, 250 стор. У 1934 р. йому як завідувачу кафедри архітектурних конструкцій Київського художнього інституту, доручили очолювати комісію з огляду місця будівництва спеціальних дач на місці будівель Межигірського монастиря. І ось тут він в одному з підвалів святині знаходить гори старовинних книг… Це були в основному рукописні фоліанти у дорогоцінних оправах…Він розумів, яке вони мають значення для історії України… Бібліотека Ярослава Мудрого? Але.. чекісти, дізнавшись про знахідку, наказали не тільки про неї забути назавжди, але й засипати вхід у підвал камінням та землею, аби не затримувати хід будівництва державної дачі. Їм було байдуже до цих «релігійних пережитків минулого».
Надія Олексіївна під кінець свого життя поділилася своїм знанням з Миколою Петровичем Візиром, завідувачем відділу рукописів Центральної наукової бібліотеки України. Та, схоже, йому не вдалося зацікавити тодішніх посадовців пошуком втраченої бібліотеки.
Зрозуміло, що це свідчення, яке «спливло» у чудово виданій видавництвом «Фенікс» дослідницькій праці (272 сторінок!), яка вміщує «тюремні» малюнки М. Доміловського, світлини з його альбома, показує, як глибоке вивчення біографії однієї людини може вивести на досить несподівані сюжети, які перспективні для подальших досліджень
Сергій ПАВЛЕНКО
Відразу зазначу, що мене вразив автор скрупульозним вивченням долі нашого славного земляка в архівах, у листах до рідні. М. Гриню вдалося дуже добре передати дух 1929–1930 рр., коли слідчі ОДПУ пів року «шили» М. Доміловському участь у вигаданій ними Спілці визволення України.
Може, й забагато розділів присвячено цим рокам. Та вони прикметні і дають уявлення, як більшовизм залякував інтелігенцію і робив її слухняними гвинтиками системи. П’ятдесятирічний архітектор після «навчання» у в’язниці вже остерігався у найближчому колі щось говорити, що думає. Разом з тим дуже цінні його враження про побачене своїй дружині…
Отже, 250 стор. У 1934 р. йому як завідувачу кафедри архітектурних конструкцій Київського художнього інституту, доручили очолювати комісію з огляду місця будівництва спеціальних дач на місці будівель Межигірського монастиря. І ось тут він в одному з підвалів святині знаходить гори старовинних книг… Це були в основному рукописні фоліанти у дорогоцінних оправах…Він розумів, яке вони мають значення для історії України… Бібліотека Ярослава Мудрого? Але.. чекісти, дізнавшись про знахідку, наказали не тільки про неї забути назавжди, але й засипати вхід у підвал камінням та землею, аби не затримувати хід будівництва державної дачі. Їм було байдуже до цих «релігійних пережитків минулого».
Надія Олексіївна під кінець свого життя поділилася своїм знанням з Миколою Петровичем Візиром, завідувачем відділу рукописів Центральної наукової бібліотеки України. Та, схоже, йому не вдалося зацікавити тодішніх посадовців пошуком втраченої бібліотеки.
Зрозуміло, що це свідчення, яке «спливло» у чудово виданій видавництвом «Фенікс» дослідницькій праці (272 сторінок!), яка вміщує «тюремні» малюнки М. Доміловського, світлини з його альбома, показує, як глибоке вивчення біографії однієї людини може вивести на досить несподівані сюжети, які перспективні для подальших досліджень
Сергій ПАВЛЕНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |